Сон довжиною в епоху: поганий водій Путін зовсім втратив напрямок руху
В Росії є, принаймні, дві біди! І з дорогами впоратися набагато легше, чим з бідою іншою
Знаєте, чого водії бояться більш за все? Заснути за кермом! Солодкий сон стає страшною трагедією для його сім’ї, рідних, інших учасників дорожнього руху, випадкових жертв. Лише водій, який засинає за кермом, без болю та жаху, не усвідомлюючи того, що він накоїв, відходить у інші світи. Коли засинає машиніст потягу жертвами можуть стати сотні людей. Коли «засинає» керманич величезної країни, тим більше, коли він у сомнамбулічному стані починає бездумно вертіти кермо та хаотично давити на педалі, під загрозою опиняються мільйони, десятки мільйонів людей!
З Путіна дуже поганий водій!
Він і по молодості не дуже вправно кермував, безжально давлячи оточуючих, а доживши до 68 років зовсім втратив напрямок руху. Чи винен особисто він у цьому – винен! Але винний і той, хто зп’яна посадив його за кермо. Винне його оточення, яке потакає такому керуванню і стрімко несеться у прірву на чолі з керманичем...
Доречі, з оточенням у Росії споконвіку біда! На соціальну поверхню випливає виключно те, що не тоне! Апогеєм такого «підйому з дна» стала революція 17-го року. Хоча і до 17-го Росія не являла собою взірець чеснот, але діяла більш зрозуміло для інших учасників світового руху. Але після революції 1917 року, перетворившись на Совєти, вона почала діяти всупереч здоровому глузду та без будь якого огляду на наслідки своїх вчинків.
Де взятися тому здоровому глузду, якщо Росія практично повністю позбулася розумних людей у Кремлі та його «кабінетних сателітах». Путін оточив себе не професіоналами, а «потрібними» людьми. Навіть за стан критичних інфраструктур відповідають не справжні фахівці, а ті, хто бездумно виконує розпорядження і не задає зайвих питань. Такій підбір кадрів загрожує не тільки спроможності країни на економічному та політичному просторі, а й самому життю власних громадян.
Яскравим прикладом такої безвідповідальності та непрофесіоналізму стала загибель російського підводного човна «Курськ» у серпні 2000 року. Загинули 118 підводників. У дев'ятому відсіку зібралися 23 людини, які якийсь час були живі. «3 моряки декілька днів вірили у допомогу та свій порятунок. Але… Халатне виконання керівництвом морського відомства свої обов’язків, затримка початку рятувальної операції, безвідповідальність при прийнятті рішень. Великобританія і Норвегія з самого початку запропонували Росії допомогу в порятунку екіпажу, але приступити до роботи норвезькі водолази змогли тільки 20 серпня, через вісім днів після аварії. На наступний день норвежцям вдалося розкрити кормової аварійно-рятувальний люк підводного човна. Але на той час вже було пізно - всередині «Курська» живих не було.
Під час катастрофи Путін перебував у відпустці. Він «заснув за кермом». Він навіть не перервав її відразу ж після того, як йому доповіли про аварію, і повернувся з Сочі лише через п'ять днів після катастрофи. Надалі він не виявляв якихось емоцій у зв'язку з загибеллю 118 осіб. Але найбільше його критикували за слова в інтерв'ю ведучому CNN Ларрі Кінгу: на питання, що сталося з підводним човном, Путін відповів: "Вона потонула" і ледь помітно посміхнувся.
Посміхнувся!
Якби на чолі ВМФ Росії знаходилася людина здатна самостійно приймати важливі рішення, то 23 людини залишилися б живі. І не було б горя у їх сім’ях і їх діти не рвали б серце матерям, запитуючи «коли тато повернеться додому»! Хтось же призначив таких «вправних» керівників на високі посади? Виникає враження, що кадрові призначення у Росії проходять у форматі «п’яної вечірки», в алкогольному угарі. Чи не алкогольному?! Нагадаю, в 2018 році з російського посольства в Буенос-Айресі вилучили майже 400 кілограмів кокаїну. Тоді центр «Досьє» оприлюднив доповідь з масивом інформації по кокаїновій справі в якій повідомлялось, що частина аргентинського кокаїну могла призначатися для депутатів Держдуми і членів Ради Федерації. Навіть уявити страшно, скільки нових законів на благо народу могло бути прийнято, скільки нових призначень на керівні посади було б затверджено, якщо б наркотики дійшли до адресатів.
Чого ще чекати від країни, де навіть головного керманича було призначено на «трон» у стані передсвяткового алкогольного сп’яніння вижившим з розуму дідом! Керманича призначено, а країну – приречено! Країну приречено дуже давно, бо історично відомо, що в Росії є, принаймні, дві біди! І з дорогами впоратися набагато легше, чим з бідою іншою.