Україні не потрібні донбаські та кримські зрадники
Коли Україна таки повстане і ми повернемо свої території, вся та вата має заслужити громадянство, а не отримати його на халяву, як вони звикли
Дуже часто доводиться читати, що для того, щоб кримські та донбаські зрадники захотіли назад в Україну, ми маємо побудувати тут сучасну та дуже привабливу країну. Ми її, безумовно, побудуємо, я в це вірю, але навіщо вони нам тоді потрібні? Прийти на все готове, як у тій казці, де персонаж води не носив та борошна не молов, а прийшов вже на готові пиріжки?
Одна справа - східні німці та північні корейці, яких тримали силою у ярмі та зовсім інша справа, коли в рабство біжать добровільно, зраджуючи Україну.
Тож, коли Україна таки повстане і ми повернемо свої території, вся та вата має заслужити громадянство, а не отримати його на халяву, як вони звикли.
А ті, хто служив окупанту – взагалі ніколи його не отримають.
Байдуже, чи захочуть вони повертатися в Україну чи ні.
Ми повертаємо території, а до зрадників і вати ставимося вимушено гуманно та дозволимо їм жити на наших землях з «вовчим квитком замість паспорту». Паспорт – то для Громадян. А з них які громадяни?