Трагедія Бабиного Яру є спільним болем усього українського народу
Досі не вирішене питання про гідне вшанування жертв Бабиного Яру на рівні меморіального комплексу та музеїв
Відповідно до Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» та Положення про порядок проведення громадських слухань в місті Києві, група громадських активістів та небайдужих громадян звернулася до Київської міської ради та мерії з ініціативою проведення громадських слухань на тему: «Український державний проєкт комплексної меморіалізації Бабиного Яру».
Зараз, коли наближаються 80-ті роковини трагедії Бабиного Яру, ми вважаємо за потрібне нагадати, що на цій землі за два роки нацистської окупації, з 1941 по 1943 роки, були замучені близько 100 тисяч людей різного етнічного походження, релігійних та політичних переконань. А через 20 років, як страшна відповідь на намагання радянської влади стерти з лиця землі саму пам’ять про ці жертви, звідси зійшов вбивчий сель, який спричинив Куренівську катастрофу.
Трагедія Бабиного Яру є спільним болем усього українського народу, всіх етнічних, релігійних та соціальних груп, які становлять українську політичну націю. Але досі не вирішене питання про гідне вшанування жертв Бабиного Яру на рівні меморіального комплексу та музеїв.
Ми вважаємо неприпустимим віддавати процес формування державної політики пам'яті в чужі руки, передусім – країни-агресора Росії та її місцевих прибічників. Трагедія Бабиного Яру є частиною української національної пам’яті, тому її меморіалізація повинна відображати позицію всього українського народу, а не бути джерелом міжнаціонального та міжконфесійного розбрату, провокацій та способом реалізації ворожої пропаганди.
На жаль, київська влада ігнорує наявність українського державного проєкту комплексної меморіалізації Бабиного Яру, розробленого Робочою групою Інституту історії України НАНУ на замовлення українського уряду (2017 р.). Замість того, очільники міста разом із високопосадовцями з президентської адміністрації активно підтримують пропагандистські ідеї, які проштовхують російські мільярдери зі своїми місцевими помічниками, та надають «зелений світ» всім їхнім забаганкам.
Саме тому ми, ініціативна група киян, вимагаємо від керівництва Києва не підтримувати приватний російський проєкт (Меморіал Голокосту «Бабин Яр») оскільки це буде суперечити законам, міжнародним угодам України та загальнолюдським моральним нормам, а замість цього – відкрити широке громадське обговорення державного українського проєкту комплексної меморіалізації Бабиного Яру та прийняти на його основі відповідні рішення до 80-х роковин трагедії.
В ініціативну групу входять громадські та релігійні діячі, депутати Верховної Ради та Київміськради, вчені, історики, журналісти:
- Микола Княжицький – депутат Верховної ради ,
- Віталій Портніков – публіцист,
- Віктор Кононенко – депутат Київміськради,
- о. Георгій Коваленко – священик, президент ВПУ,
- Михайло Лівінський – депутат Верховної ради,
- Володимир В'ятрович –депутат Верховної ради,
- Сергій Квіт – професор НаУКМА,
- Соломія Бобровська – депутатка Верховної ради,
- Олексій Панич – філософ,
- Михайло Басараб – політолог,
- Вахтанг Кіпіані – журналіст,
- Йосиф Зісельс – громадський діяч,
- Юрій Макаров – журналіст,
- Олександр Зінченко – історик,
- Аліна Михайлова – депутатка Київміськради,
- рав Реувен Стамов – Головний рабин общин традиційного юдаїзму в Україні.
За правилами організації громадських слухань у КМДА, потрібно було зібрати не менше 500 голосів представників київської територіальної громади, які б підтримали наше звернення, причому електронне голосування не допускалося.
Ми виконали цю вимогу. За неповних 6 днів ми зібрали більш ніж 2500 київських підписів – вп’ятеро більше, ніж необхідно. Серед тих, хто підтримав ініціативу, є кияни різного віку, походження, освіти, соціального стану. Наші найстарші однодумці – 1932 року народження, наймолодші – тільки-но досягли 18 років. Всі вони хочуть, щоби пам’ять жертв Бабиного Яру була достойно вшанована, але не хочуть, щоб нею спекулювали та цинічно використовували на користь ворога.
Сьогодні, 22 червня 2021 року, ми передали в КМДА всі підписні листи та усі супроводжувальні документи, які потрібні для організації слухань. Все завірено підписами членів ініціативної групи. Ми вважаємо, що громадські слухання повинні відбутися 21 липня у Колонній залі КМДА.
Ми щиро вдячні всім, хто відгукнувся на наш призов та долучився до збору підписів. З нами працювали друзі та колеги з різних політичних сил та громадських організацій, волонтерська молодь та літні люди. Активісти громадського Руху опору капітуляції (РОК), представники партійних фракцій «Європейська солідарність», «Батьківщина», «Голос», студенти та випускники українських вишів, активісти місцевих районних громад – щиро вдячні вам всім! Кожен з 218 підписних листів, кожний з двох з половиною тисяч підписів – це ваша праця, ваша енергія та ваша віра в справедливість.
Тепер залишається досягти мети ініціативи:
- по-перше, організувати громадські слухання та ознайомити широкі верстви киян з принципами та концепцією українського проєкту комплексної меморіалізації Бабиного Яру,
- по-друге, почути відповідь очільників київської влади: з ким ви, панове? З вашими виборцями, з київською громадою, яка своїми голосами ясно вимагає підтримати саме український державний проєкт, – чи з путінськими російськими «грошовими мішками», яким байдужа наша біль і пам’ять, які приманюють вас великими грошима, що начебто будуть вкладені в їхній приватний проєкт? Визначтесь і зрозумійте, що ваша неповага до думки громади, до питань української національної пам’яті, до долі трагічної землі Бабиного Яру стає на перешкоді вашої діяльності на керівних посадах в нашому місті.