Чому Собор не сказав про Україну
Головний підсумок, що Собор у своїх рішеннях та заявах не створив перешкод для подальшого визнання автокефалії Помісної Православної Церкви в Україні
Чути голоси розчарування: чому Собор не сказав більше про Україну?
Тому, що Україна не була на ньому представлена і голос двох архієреїв–українців серед понад двох сотень – не міг бути визначальним. От хіба нас турбує питання «нових земель» Греції? – більшість навіть не знає, про що йдеться :) – а грецькі ЗМІ та журналісти ТРИ дні поспіль жваво обговорювали саме цю тему. Бо вона їм близька не менше, ніж нам - визнання автокефалії.
Головний підсумок, як для мене, що Собор у своїх рішеннях та заявах НЕ СТВОРИВ НІЯКИХ ПЕРЕШКОД для подальшого визнання Вселенським Патріархом автокефалії Помісної Православної Церкви в Україні.
Навпаки, судячи з раніше наведених слів Сербського Патріарха та речника Собору архієп. Іова (Гечі), неформальні обговорення українського питання серед членів Собору дають підстави Вселенському Патріарху стати більш активним в українському напрямку.
Це питання часто ставлять, тому відповім окремим записом:
Для визнання Помісної Православної Церкви в Україні автокефальною ЦІЛКОМ ДОСТАТНЬО Томосу (грамоти), який видає Вселенський Патріарх САМ на підставі рішення Синоду Константинопольського Патріархату.
Саме так було з визнанням автокефалії Церкви в Польщі 1924 р.
Добре, коли всі або більшість інших Церков підтримують цей акт. Але для його дійсності це є не обов'язково - лише бажано.
Рішення Всеправославного Собору для цього НЕ ПОТРІБНЕ.