Другу світову війну спричинило невиконання міжнародних угод

Початок було покладено тоді, коли порушуючи міжнародні угоди Гітлер ввів до Рейнської демілітаризованої зони свої війська. Це було у березні 1936 р.

За свідченням істориків це введення військ було блефом – у разі збройного спротиву з боку Франції солдати вермахту мали наказ негайно відступати. Бо німецька армія не мала сили для нової війни. Але спротиву не було – і цим було покладено початок низці «безкровних приєднань» до нацистського рейху земель з німецькомовним населенням (Австрія, Судети), що зрештою переросло у світову війну.

Рейнська демілітаризована зона – територія Німеччини на лівому березі Рейну і смуга на його правому березі шириною в 50 км, встановлена Версальським мирним договором в 1919 році з метою ускладнити напад Німеччини на Францію. У цій зоні Німеччині заборонялося розміщувати війська, зводити військові укріплення, проводити маневри тощо.

Після приходу до влади в Німеччині в 1933 році Адольфа Гітлера його урядом було взято курс на ліквідацію Рейнської демілітаризованої зони. 7 березня 1936 року послам Франції, Великобританії, Італії і Бельгії в Берліні було вручено Меморандум німецього уряду з повідомленням про розторгнення Німеччиною Локарнської угоди 1925 р., якою встановлювалася непорушність кордонів, що склалися після війни.

В той же день німецькі війська вступили на територію демілітаризованої зони.

Рада Ліги Націй засудила Німеччину за порушення нею міжнародних зобов'язань, однак реакції зі сторони «великих європейських держав» не прозвучало. Прем'єр-міністр Великобританії Стенлі Болдвін заявив, що вступ німецьких військ у Рейнську область «не несе загрози військового конфлікту», що фактично означало визнання ліквідації Рейнської демілітаризованої зони.

Цим було засвідчено, що міжнародні угоди не варті навіть того паперу, на яких вони написані – і скриня Пандори відчинилася…