Антикорупційний суд обрав запобіжний захід нардепу Качному

Вищий антикорупційний суд обрав запобіжний захід народному депутату від нині забороненої партії «Опозиційна платформа – За життя» Олександру Качному. Його підозрюють у незаконному збагаченні. Про це повідомляє «Главком» з посиланням на пресслужбу суду.

Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду частково задовольнив клопотання детектива Національного антикорупційного бюро та застосував до народного депутата запобіжний захід у вигляді застави у 3 млн грн. Вона має бути внесена не пізніше п`яти днів з дня застосування запобіжного заходу.

На політика також покладено процесуальні обов’язки:

• прибувати до детективів НАБУ, прокурорів Спеціальної антикорупційної прокуратури за кожним їх викликом для проведення слідчих або процесуальних дій за участю підозрюваного;
• не відлучатися із Києва без дозволу детективів НАБУ, прокурорів САП;
• повідомляти про зміну свого місця проживання та місця роботи;
• утримуватися від спілкування із визначеними в ухвалі слідчого судді особами.

Справа про незаконне збагачення

НАБУ і САП викрили на незаконному збагаченні чинного народного депутата України. Слідство встановило, що протягом 2020-2021 років підозрюваний став власником активів на загальну суму майже 13 млн грн, що значно перевищувало рівень його офіційно задекларованих доходів.

«На вказані кошти посадовець придбав котедж та земельну ділянку на узбережжі Чорного моря (село Коблево), а також купив квартиру в центрі Києва площею 132,6 кв. м», – вказували антикорупційні органи.

Як наголошують правоохоронці, лише вартість послуг з розроблення дизайн-проєкту останньої та сам ремонт апартаментів коштували понад 5,5 млн грн. Нардепу повідомили про підозру за ст. 368-5 КК України.

Що відомо про Олександра Качного

За даними руху «Чесно», трудову діяльність Качний розпочав у 1991 році інженером з комплектації на підприємстві «Миколаївелектротранс». З 2005 до 2006 року працював головою Державного департаменту рибного господарства.

У 2006 році був обраний до Київської обласної ради за списком СПУ («Соціалістична партія України»), був обраний першим заступником її голови. У 2007 році балотувався до Верховної Ради 6 скликання 139 номером у списку «Соціалістичної партії України» як її член.

У 2010 році Качного обрали депутатом Київської обласної ради за списком «Партії регіонів», був переобраний її головою. Після Євромайдану, у лютому 2014 року, подав у відставку з посади голови обласної ради. 

У 2014 році балотувався до Верховної Ради восьмого скликання 28 номером у списку «Опозиційного Блоку» як безпартійний. У тому ж році був членом політради «Партії розвитку України». У 2015 році був обраний депутатом Київської обласної ради першим кандидатом від «Опозиційного Блоку» як член партії. Входить до однойменної фракції, до кінця 2018 року був її головою. Також був головою Київської обласної організації «Опозиційного блоку», у листопаді 2018 року вся організація перейшла до «Опозиційної платформи – За життя».

У 2019 році був обраний народним депутатом 9 скликання від партії «Опозиційна платформа – За життя» номером 36 у списку як член партії. Член однойменної фракції. Член Комітету з питань гуманітарної та інформаційної політики. Член політичної Ради партії «Опозиційна платформа – За життя».

У серпні 2020 року став одним з ініціаторів подання до Конституційного суду щодо відповідності Конституції низки положень антикорупційного законодавства. 28 жовтня КСУ оприлюднив скандальне рішення, згідно з яким скасовується відповідальність за недостовірне декларування та саме електронне декларування. Через рішення КСУ всі справи щодо недостовірного декларування мають бути закриті. 

У 2021 році на одному з ток-шоу відмовився визнавати агресію РФ і залишив студію. Зазначив, що на Донбасі «одні українці стоять проти інших». У січні 2022 року в ефірі каналу «Наш» коментуючи загрозу повномасштабного вторгнення Росії, заявив, що Захід намагається втягнути РФ у війну з Україною для того, щоб налаштувати всі європейські країни проти Росії. 

18 лютого 2022 року звинуватив Європу та США в нагнітанні щодо війни. З початком повномасштабного вторгнення не засудив дії Росії. 5 жовтня 2022 року увійшов до комітету з питань бюджету, звільнившись від обов’язків члена комітету з питань гуманітарної та інформаційної політики.