Шевченківський лауреат Тримбач розповів, чому прах Довженка так і не перевезли з Москви до Києва

Олександр Довженко був похований у Москві поруч зі своєю дружиною
фото з відкритих джерел

Сергій Тримбач: «Довженка не хотіли розлучати з дружиною»

Могила видатного кіномитця Олександра Довженка у Києві могла б стати об’єднавчим символом для українців. Однак прах Довженка так і не перевезли до України, він похований у Москві. Лауреат Державної премії України ім. О. Довженка та ім. Шевченка, кінознавець та сценарист Сергій Тримбач в інтерв’ю «Главкому» пояснив, чому прах Довженка не перевезли на його батьківщину.

Сергій Тримбач свого часу секретарем комітету з відзначення сторіччя Олександра Довженка. Його створили у 1933 році. У той час постало питання перепоховання праху Довженка, однак проблемою стало те, що митець спочиває поруч зі своєю дружиною Юлією Солнцевою.

Довженко і Солнцева
фото: dovzhenkocentre.org

«І Микола Вінграновський – він же був учнем Довженка – почав говорити, що Олександр Петрович хотів бути похованим в Києві; треба ініціювати перепоховання. Але постало питання: а що робити із прахом Юлії Солнцевої (померла 1989 року і похована поруч з чоловіком – «Главком»)? Значить, ми їх розлучаємо? Це негарно», – пояснив Тримбач.

Могила Олександра Довженка та Юлії Солнцевої на Новодівичому цвинтарі в Москві
фото з відкритих джерел

Тому перепоховання праху Олександра Довженка так і не сталося. Але згодом Сергій Тримбач прочитав мемуари Юлії Солнцевої. Як з’ясувалося, вона хотіла, аби її чоловіка поховали в Україні.

«Вже пізніше вийшли мемуари Солнцевої, в яких вона писала, що коли Довженко помер, першим ділом подзвонила голові Спілки письменників України Миколі Бажану – щоб клопотати про поховання чоловіка в Києві. Бажана не було вдома, і він не передзвонив. Та що міг зробити Бажан? Схоже, Довженка і мертвого боялись, його могила в Києві могла стати об’єднавчим символом для українців. Коли я прочитав ці спогади Солнцевої, зрозумів, що якби в 1994 році ми про це знали, то можна було б прах перенести», – розповів кінознавець.

Сергій Тримбач володіє цими даними, адже він не лише досліджував архіви Довженка, але й всю його спадщину. Кінознавець свого часу також виконував обов'язки директора Музею Київської кіностудії ім. Довженка. А в 2009-2017 рр. був головою Національної спілки кінематографістів України. Серед його доробку присутні книги та фільму про Довженка. Також Сергій Тримбач є лауреатом Державної премії України ім. О. Довженка (2008), премії ім. Джеймса Мейса (2016), Національної премії України ім. Шевченка (2026).

В інтерв'ю «Главкому» Сергій Тримбач також розповів, хто «стукав» у КДБ на Довженка. Серед тих, хто доносив на письменника Олександра Довженка за радянських часів, є його колеги та навіть друзі. За словами Сергія Тримбача, він працював з архівом Олександра Довженка та його дружини московської акторки Юлії Солнцевої. Тримбач мав нагоду ознайомитися із доносами на Довженка та дізнатися імена тих, хто на нього «стукав» у КДБ.