Юрій Горбунов: «Скажене весілля-2» зібрало в Україні навіть більше, ніж «Зоряні війни»
Про роботу, любов, сім'ю та відпочинок. Інтерв'ю з найпопулярнішим телеведучим країни
Телеведучий «1+1» Юрій Горбунов та його не менш зіркова дружина Катя Осадча недавно відсвяткували день народження сина Івана і поділилися з шанувальниками зворушливим сімейним відео з вечірки в дитячому садку. Попри щільний графік, відомий ведучий і тепер уже кінопродюсер знайшов час зустрітися з «Главкомом» і розповісти про новини у творчому особистому житті. Втім, спочатку ми вирішили розпитати Юрія все-таки про роботу.
Минулий рік для вас відзначився прем’єрою «Скажене весілля-2». Як працювалося над цим фільмом, з точки зору актора, і з точки зору продюсера?
«Скажене весілля-2» - це продовження «Скаженого весілля», тому ніяких сюрпризів не було, і я з задоволенням поринув у розвиток цієї пригоди. На сьогоднішній день ми зібрали майже 42 мільйони гривень. І це третє місце за кількістю зібраних грошей і глядачів, які подивилися український фільм у кінотеатрах за всю історію незалежності країни. Як відомо, на сьогоднішній день на першому місці фільм «Я, ти, він, вона», на другому – «Скажене весілля», і на третьому – «Скажене весілля 2». Ми пишаємось своїм досягненням, і я дякую своїм співпродюсерам - Ірині Костюк та Надіє Коротушко. Вже навіть є плани продовжувати надалі. Тому як пишуть в фільмах: «Далі буде…».
Чи легко вам було працювати з Потапом і Винником на знімальному майданчику? Можливо, були якісь курйозні ситуації?
Мені було легко працювати і з Олексієм Потапенко, і з Олегом Винником, тому що в житті ми друзі. З Потапом ми ще й куми, тому в нас не було ніяких суперечок. Щоправда, інколи були нічні зміни, які є більш складними, тому що всім доводилось працювати цілу ніч, а вранці йти далі на роботу. Потап і Олег вже знімалися в цьому кіно, тому в них не виникало ніяких запитань, і вони із задоволенням поринали в загальну атмосферу та додавали багато невимушеності та жартів. Наприклад, Потап знімався в ролі священника і в паузах всіх «благословляв».
«За два фільми «Скажене весілля» було зібрано 96,2 млн грн»
Як ви оцінюєте результат двох сезонів «Скаженого весілля»? Вийшло набагато краще, ніж ви очікували, коли тільки планували ідею?
Перший фільм «Скажене весілля» побив всі рекорди. На кінець 2018-го року ми зібрали майже 55 мільйонів гривень і були справжніми рекордсменами. Але під час першої частини у нас не було такої конкуренції, як під час другої. За два фільми «Скажене весілля» було зібрано 96,2 млн грн. Як на мене, навіть кращий, ніж перший. Під час виходу першої частини у нас не було великої конкуренції в кінотеатрах, як зараз. А випуск другої частини відбувався паралельно з прокатом новорічних фільмів, голлівудських кінострічок, одночасно з фільмами «Дулітл» і «Джуманджи». Проте, ми витримали достойну конкуренцію і зібрали навіть більше, ніж «Зоряні війни» в Україні. Саме тому ми дуже раді такому результату і пишаємось ним.
Чи плануєте ви продовження «Великих Вуйків»? Можливо, на героїв фільму чекають великі зміни і у фільмі «Великі Вуйки-2» герої відкриються в новому амплуа?
Так, канал «1+1» оголосив, що другому сезону «Великих Вуйків» бути, зараз автори – Микола Куцик і Олексій Приходько (вони, до речі, автори і Скаженого весілля – «Главком») працюють над сценарієм. Це буде продовженням пригод наших головних героїв. До того ж, в сюжеті з’являться ще нові персонажі. Гуцульська делегація домоглася свого в Києві і повертається в село. А от що на них чекає, поки не розкажу.
Чи виробилась у вас вже певна бізнес-модель в створенні кінопродукції?
Українська кінематографічна галузь переживає бурхливий розвиток, тим не менш ще важко визначити чіткі «лекала», які можуть гарантувати успіх. У нас ще не такий великий досвід, як хотілось би, але він є. Безперечно, є продакт-плейсмент, домовленості з кінотеатрами і компаніями-прокатниками, але що-небудь спрогнозувати наперед і якимось чином зрозуміти, як ця модель буде працювати в конкретному кейсі, дуже складно. Звичайно, правильно розписані зали, кількість сеансів в кінотеатрах, правильний маркетинг і реклама роблять своє, і від цього всього дуже сильно залежить результат. Також дуже важливо зважати на те, які фільми стоятимуть паралельно із вашим: голівудські блокбастери чи наші вітчизняні фільми, які будуть складати тобі конкуренцію. Я сподіваюсь, що держава і надалі активно підтримуватиме українське кіно.
У вас особисто теж цікава історія кохання… Коли робочі стосунки з Катею переросли в особисті? Хто із вас двох зробив перший крок?
Перша симпатія між нами виникла на телевізійному майданчику під час зйомок «Голосу країни». Проект знімається час від часу, і між зйомками проходять місяці, в ці періоди ми активно почали телефонувати одне одному, і навіть іноді ходили разом на вечері. Через деякий час стало очевидно, що між нами не просто робочі дружні стосунки, а щось значно більше.
«Якщо чоловік з дружиною щось ділять - це погана сім’я»
Ви вже декілька років працюєте з Катею в ролі ведучих на «Голос країни». Буває так, що між вами виникає професійна конкуренція? Чи не псує це ваші відносини?
Ні, в нас немає професійної конкуренції по тій причині, що ми однодумці. В цьому плані і вдома, і на роботі нам немає що ділити. Якщо чоловік з дружиною щось ділять чи на роботі, чи вдома, то це погана сім’я. Ми нічого не ділимо. Ми рухаємось в одному напрямку.
Є така інформація від інсайдерів, що 10-й сезон «Голос країни» це останній сезон. Що ви можете сказати на цей рахунок?
Попри те, що «Голос країни» існує вже десять сезонів, інтерес глядачів до нього зберігається дуже високий, про це свідчать і показник телеперегляду, і коментарі у соціальних мережах. Проект є успішним, він дає можливість звичайним людям будь-яких професій показати свій талант, запалює нових зірок. Мені б хотілося, аби він і надалі відкривав нові голоси, рухав наш шоу-бізнес вперед та задавав музичні тренди.
За роки роботи на ТВ ви вели найрізноманітніші шоу – у павільйонах, на виїзді. Як вдається переключатися? Чи знайомий вам «синдром вигорання»?
По-перше, в мене є великий досвід. По-друге, щоб переключатися треба просто зосередитися і переключитися. Можливо, комусь це дається важче. Мені теж не легко, але це моя робота і я професіонал в цій справі.
«Синдром вигорання», як правило, починається ближче до кінця року, коли за весь рік набирається втомленість. Саме тому якість зимового відпочинку впливає на те, як ти будеш себе почувати наступні місяці. З приходом весни і літа сил набагато більше, ніж восени, коли атмосфера тебе виснажує. Тому вигорання буває у всіх, але це не вигорання, а звичайна людська втома. І з нею треба боротися: висипатися, набиратись позитивних емоцій. І, головне, не боятися змін, тому що всі зміни на краще.
«Весь свій вільний час я хочу присвятити сину Іванові»
Раніше ви часто відвідували сезони моди. А як зараз створюєте власний стиль поза роботою – де купуєте одяг та взуття, чи радитесь з Катериною?
Як правило, ми ходимо на шопінг разом. Для мене цьому процесі важливо, коли людина, смаку якої ти довіряєш, може подивитися на тебе збоку, а ти – на неї. І коли ви порадились і вирішили, що це підходить, тоді однозначно цю річ можна купувати. Шопінг, безперечно, піднімає настрій, дає позитивні емоції.
А от щодо сезонів моди, то я періодично буваю на показах деяких дизайнерів. Однак, як правило, на це не часто вистачає часу. До того ж, весь свій вільний час я хочу присвятити сину Іванові. Саме тому на якісь там ще розваги мені не хочеться відволікатися.
Які зараз стосунки з театром, чи давно грали на сцені?
Зараз я граю антрепризу. Ми граємо її вже кілька років поспіль. Це А Чехов «Медведь и Предложение». В мене навіть є пропозиції, які дозволяють займатися цим в Італії, але, на жаль, зараз не зовсім вистачає часу. Якщо в цьому сезоні вийде зробити нову виставу – чудово, якщо ні – будемо продовжувати грати Чехова. До того ж, ця вистава дуже успішна, тому відмовлятися від неї немає ніякого сенсу.
Що змінилося у вашому житті з народженням Іванка? Як, зазвичай, ви проводите час з сином?
Разом із Іванком ми виходимо на прогулянки, граємось, катаємось на велосипедах і багато іншого. Ось на санчатах в цьому році не вийшло покататися, бо немає снігу. Також їздимо деколи в розважальні центри, де дитина із задоволенням поринає в усі вигадані для них атракціони. Проте, я вважаю, що звичайна увага до дитини більш важливіша, ніж якісь ігри. Провести з дитиною хоча б годину вдень буде достатньо. Головне – якість цієї години.
Як виглядає ваш звичайний неробочий день?
Зазвичай, в неробочий день весь свій час я проводжу з Іваном. Спочатку ми висипаємось, потім граємось. Якщо кудись треба, то можемо поїхати, наприклад, купити продуктів, бо завтра знову буде робочий день.
Як ви відпочили на зимові свята?
Ми відпочили гарно. Свої зимові свята ми провели на Сейшелах. І попри те, що кожного дня йшли тропічні дощі, наш відпочинок був чудовий. Там дивовижна природа: черепахи, сонце, океан, смачна їжа, дуже багато фруктів. Проте за цей час навіть встигли заскучати за Батьківщиною.
І останнє питання: куди плануєте помандрувати цього року? Які країни ще не відвідали, але дуже хочете побувати?
Мандри приносять ті враження, які залишаються з тобою на все життя. Ми все плануємо побувати в Сінгапурі та в Японії. Не знаю, чи вдасться цього року, але ми б дуже хотіли. А літню відпустку було б добре провести там, де тепло і менше дощів. І так, щоб вистачило часу відволіктися від роботи і відновити сили.
Ната Рудниченко, для «Главкома»