Епіцентр Сovid-19 – Слов'янськ. Що відбувається на Донеччині

У місті Слов’янськ, Донецької області щодня фіксуються нові випадки захворювання на Covid-19. Станом на ранок 7 липня у 110-тисячному місті зафіксовані 367 випадків інфікування. Спалах розпочався у Слов’янському психоневрологічному інтернаті. Місцева влада нарікає на брак потужностей для проведення аналізів в області, а також скаржиться на приватні медзаклади, які приховують результати своїх досліджень. В обласній держадміністрації визнають: офіційна статистика, яка говорить про 686 хворих у регіоні, не відображає реальної картини.

Заступник начальника управління організації та розвитку медичної допомоги населенню департаменту охорони здоров’я Донецької ОДА Олександр Педенко розказав «Главкому» про причини спалаху захворювання у Слов’янську, пояснив, чому немає підстав для посилення карантину та чим викликана проблема недостатньо оперативного проведення аналізів на коронавірус.

Епіцентром розповсюдження коронавірусу на Донеччині є місто Слов’янськ. Багато випадків зафіксовано у  психоневрологічному інтернаті. Як інфекція потрапила до цього закладу?

Захворіла співробітниця інтернату. Де вона заразилася – невідомо. В неї була діагностована пневмонія. А за правилами, всім хворим на пневмонію роблять ПЛР-тест. Так у неї виявили короновірус. Потім почали виявляти всіх, хто з нею контактував. Встановленням причини, чому сталося інфікування, займається санепідемслужба. Поки що епідемрозслідування не закінчилося, нам результати не надали.

Перед спалахом у Слов’янському психоневрологічному інтернаті, були зафіксовані випадки на одному з підприємств Слов’янська, де також був спалах. А причина пов’язана з тим, що ділові контакти це підприємство має з фірмами із Західної України. Експедитори підприємців приїздили сюди, так само і зі Слов’янська їздили туди.

Що робить область для того, аби загасити спалах в Слов’янську?

90% хворих – мешканці цього інтернату. Він третій тиждень на карантині. До нього не можна увійти чи з нього вийти. Туди підвозять їжу. Ті співробітники, які виявили бажання працювати, перебувають у цьому інтернаті 24/7 для того, щоби доглядати за його мешканцями. Тобто працівники весь час там на території, не спілкуються з родичами і не їздять додому.

Скільки так може тривати?

Найближчі два тижня, доки цей спалах не буде локалізований. Поодинокі випадки реєструються серед родичів медпрацівників,  які встигли контактувати перед тим, як піти на самоізоляцію.

Які карантинні обмеження діють на Донеччині сьогодні?

Відповідно до постанови Кабміну, у місті Слов’янську обмежений рух транспорту, наприклад. Орім Слов’янська у нас більше ніде нема великої кількості хворих в інших містах

А як же Маріуполь, там майже 140 хворих?

В Маріуполі станом на ранок 7 липня було 137 хворих. Але там не щодня реєструються нові випадки. І для півмільйонного Маріуполя три людини на добу – це не 40 осіб для стотисячного Слов’янська.

5 липня було виявлено одного хворого, днем раніше – 81 хворий, 3 липня – 2 хворих, 2 липня – 27 хворих. Як можна пояснити такі гойдалки, лабораторні центри не допрацьовують?

Відбувається лабораторне дослідження. В один день вдало відібрали контактних осіб (для дослідження), наступного дня відібрали тих контактних, які, можливо не зовсім контактні були, або люди виявилися здоровими, результат тесту був негативним.

Скільки на день робиться ПЛР-тестів в області?

Механізм діагностики складається з двох етапів. Ці два етапи в сумі тривають близько 8 годин. У нас в області є три державні і одна приватна лабораторії, які роблять ПЛР-тести. Є маріупольська філія обласного Лабораторного центру, є лабораторія, яка знаходиться в Маріупольській лікарні №4, лабораторія, яка знаходиться в Донецькому обласному центрі СНІДу. І приватна лабораторія у Маріуполі в медичному центрі «Код здоров’я». Лабораторія, що в лікарні №4, має максимальну потужність за день – 14 досліджень тестів. Лабораторія, яка є в Слов’янську, максимально робила – 220 досліджень, лабораторія, яка є філією обласного Лабораторного центру робила 171 дослідження на добу.

То скільки всього досліджень проводите на добу? Ця кількість достатня?

Ту кількість, яку проводимо, не достатньо.  

Чого не вистачає? Реагентів, спеціалістів?

Перша причина – брак фахівців. Ми би ще добирали (фіксували б більше досліджень), якби інші приватні лабораторії надавали нам інформацію про свої дослідження. Але вони прикриваються законом про персональні дані, і не надають. Хоча у цій інформації немає ніяких персональних даних. Дослідження робляться, перш за все, для того, щоби діагностувати у того чи іншого мешканця Донецької області Covid-19. Кількість протестованих – це один із показників, який впливає на пом’якшення карантину. Він складається як з результатів ПЛР-тестів, так і з результатів ІФА-тестів. Має бути 24 дослідження на 100 тис. населення. Для того, щоби Донецька область відповідала цьому показнику, ми повинні робити близько 467 тестів на добу. У нас фактично вже виходить, день за днем наближаємося до цього показника. Зауважте, що цей показник рахується за попередні 7 днів. Зважте, що приватні лабораторії, та лабораторії, які роблять ІФА-дослідження, в суботу і неділю не працюють. На державні лабораторії, що проводять ПЛР-тестування, на жаль, навантаження збільшується. Якби було більше спеціалістів, ми б працювали у дві зміни і тоді цей показник був би у нас кращим.

У всіх регіонах України є проблема, коли пацієнти ледь не тиждень чекають на результати аналізів. Чи є ця проблема у вас?

Технологія проведення ПЛР-діагностування складається з двох етапів. Перший – це коли в лабораторію доставляють мазок з носоглотки. Протягом мінімум шести годин лікар-вірусолог з цього мазка виокремлює РНК. Це клопіткий процес, який робиться у нас вручну. На жаль, ми не маємо апарата для цієї процедури, а він би удвічі пришвидшив процес дослідження аналізів…

6-8 годин – це менше доби. Але про результати досліджень пацієнту не повідомляється значно більше часу.

Тому що такі черги в нас. Ви уявляєте, якщо протягом дня в області збирається близько 300-400 зразків на ПЛР-дослідження, а за добу обробляється тільки близько 250-300, то на новий день до нових додаються ці близько 150 зразків, які необроблені. Звісно, через це вони накопичуються.  

Скільки зразків «стоять у черзі» сьогодні?

Близько 800 зразків на всі наші лабораторії.

У Львівській області схожа проблема, там утворилася черга з 2000 зразків, якусь частину відправили для дослідження у Київ. Як ви вирішуєте проблему?

Так, знаю про це. Львівська область користувалася послугами Києва, референт-лабораторіями. Ми теж свого часу користувалися цими послугами. Зараз, якщо у нас буде і надалі накопичуватися, зайде за тисячу зразків, то ми знову будемо звертатися до Києва і просити про допомогу. На сьогодні нам поки що не відмовляли.

Ви кажете, що приватні лабораторії не надають інформацію про проведені дослідження. Виходить так, що керівництво області не має точної інформації про те, скільки тестів проведено, скільки хворих на Covid-19 у вашій області?

Саме так.

У вас є розуміння, яка частка досліджень, припадає на приватні лабораторії?

У відсотках не можу сказати. Окрім лабораторій, які я назвав, наскільки знаю, в області є ще як мінімум три приватні лабораторії в області роблять ПЛР та ІФА-дослідження.

Чи є у вас інформація про захворюваність на коронавірус з окупованих територій?

Ні, немає.  

Наскільки з епідеміологічної точки зору безпечно відкривати КПВВ з окупованими територіям, якщо ви не маєте інформації про ситуацію із захворюваністю там? Чи не спровокує відкриття пропускних пунктів спалах Covid-19?

Якщо люди, які перетинатимуть КПВВ підключатимуть собі програму «Дій вдома», будуть притримуватися самоізоляції, на п’яту добу перебування у них відбиратимуть зразки для ПЛР-тестування, то чому б і ні? Не всі ж хочуть перебувати 14 днів на карантині. Тому при дотриманні цієї мінімальної умови (5 днів самоізоляції, а потім ПЛР-тест) немає ніяких питань.

Розкажіть, наскільки завантажені лікарнч області, скільки важких хворих?

90% хворих мають легкий ступінь перебігу хвороби. В області виділено 955 ліжок для Covid-19 в 13 лікувальних закладів. Нараз хворі перебувають лише в п’яти закладах і всього зайняті 26 ліжок. Це десь 2,5%.

Чого найбільше потребують лікарі?

На сьогодні є все. Є запас індивідуального захисту, дезінфікуючих засобів, лікарських засобів. В перші місяці не зовсім розуміли, як треба використовувати ці ресурси і використовували їх «направо і наліво». Зараз вже розібралися, бо стало все більш зрозуміло.

Що ви маєте на увазі під «направо і наліво»?

Боялися будь-якого подиху, тому весь час використовували. Зараз ми вже знаємо, як себе вберегти, щоби не заразитися. Кому можна ходити, а кому не можна ходити у засобах захисту. І ніякого ажіотажу щодо цих костюмів немає.

Кілька днів тому в Краматорську стався випадок, коли працівниця дитсадка, вже перебуваючи на лікарняному з пневмонією, прийшла на роботу. А потім результат тесту показав Covid-19. Як так сталося, що хвора продовжувала ходити на роботу?

Ви ж розумієте, ми департамент охорони здоров’я, а не слідчі органи. Я не знаю, чи ходила вона на роботу в той момент, коли їй вже поставили діагноз, чи ходила тоді, коли аналіз ще був у роботі. Я не проводив слідчих дій, але людина вільна у своєму пересуванні. Вона не була навіть під підозрою. У неї пневмонія, згідно з нормативними даними і чинним законодавством, у такої людини береться мазок для ПЛР-тестування. Але сам факт взяття аналізу для дослідження ще не означає, що в неї коронавірус… Ось тут вже органи, які мають займатися своєю справою, мають дослідити, коли вона була на роботі… Наскільки я знаю, в тому закладі, де вона працює, ніхто окрім неї не захворів.

Який стан зараз у цієї жінки?

Я не готовий сказати, бо не слідкую. Я знаю про стан тих 26 хворих з Covid-19, які перебувають в стаціонарі. В той же час на амбулаторному лікуванні у нас перебувають понад 400 людей. Серед 26 у нас одна важка, але не через коронавірус, а через супутнє захворювання.

Скільки в області апаратів штучної вентиляції легень, цього достатньо?

В тих лікарнях, де знаходяться хворі з COVID-19 їх достатня кількість. Обладміністрацією виділені гроші на закупівлю апаратів ШВЛ і моніторів пацієнтів. Зараз процедура закупівлі вже здійснена, очікуємо поставку. Крім того і благодійниками, фондом Рената Ахметова були надані апарати ШВЛ. На сьогодні їх достатньо.

Скільки маєте і скільки ще потрібно?

За останній час ми отримали 10-15 апаратів як гуманітарну допомогу і 11-12 апаратів було придбано за гроші, які надала область. Сьогодні 305 апаратів штучної вентиляції легень є у лікарнях, які визначені для лікування Covid-19. Переважна більшість наших стаціонарних пацієнтів перебуває у Міській інфекційній лікарні Костянтинівки і у Маріупольській лікарні швидкої медичної допомоги.

До вас звертаються з інших регіонів з проханням розмістити у себе пацієнтів?

Ніхто не звертався. Ніколи не поставало такого питання.

Михайло Глуховський, «Главком»