Госпітальні округи в Україні. Що вже зроблено?

Наразі основні зміни в системі фінансування медичної допомоги відбуваються в секторі первинної медичної допомоги, тобто сімейних лікарів, терапевтів та педіатрів. Паралельно з цим триває підготовчий етап для запровадження змін в системі фінансування екстреної та вторинної (спеціалізованої) медичної допомоги. У чому полягає ця підготовка та які проблеми у цього процесу.

Основні нововведення

Госпітальні округи

Концепція реформи фінансування системи охорони здоров’я передбачає, що розвиток мережі закладів охорони здоров’я, які надають вторинну (спеціалізовану) медичну допомогу, відбуватиметься через госпітальні округи.

Госпітальний округ — територіальне об'єднання закладів охорони здоров'я в одну мережу за принципом доступності, густоти та кількості населення, наявності готових лікувальних закладів, усталених шляхів доставки пацієнтів та дорожнього сполучення.

Створення госпітальних округів має на меті, з одного боку, гарантувати пацієнтам своєчасність доступу до спеціалізованої медичної допомоги, а з іншого – забезпечити максимально можливу якість медичної допомоги за умови раціонального та ощадливого використання бюджетних коштів.

Госпітальні ради

Передбачається, що в кожному окрузі буде госпітальна рада, в яку увійдуть представники міст обласного значення, районів, ОТГ, делеговані місцевими радами. Кількість представників кожної територіальної одиниці, розраховується за формулою, розробленою МОЗ та залежить від кількості адміністративно-територіальних одиниць, що входять до госпітального округу, кількості жилетів в окрузі та в кожній окремій адміністративно-територіальній одиниці.

Типове положення про госпітальні округи не містить вимог про те, кого міські ради повинні делегувати в члени госпітальної ради. Проте позиція МОЗ полягає в тому, що це повинні бути медики та представники пацієнтських організацій, саме вони наділені компетенціями для виконання завдань, які стоять перед госпітальною радою.

Основним завданням госпітальної ради є формування Плану розвитку госпітального округу. Він складається на 3-5 років, повинен містити аналіз поточної ситуації, плани розвитку закладів охорони здоров’я, заходи щодо реорганізації, в тому числі перепрофілювання, закладів охорони здоров’я, оцінку фінансування заходів, викладених в Плані, а також механізми моніторингу та звітування закладами охорони здоров’я про хід поліпшення послуг.

Протягом минулих чотирьох місяців Центр «Ейдос» здійснював моніторинг стану процесу утворення госпітальних округів та формування госпітальних рад. Загалом результати такі.

Формування госпітальних округів

Відповідно до Концепції реформи фінансування системи охорони здоров’я в 2017-му році відбувався підготовчий етап. Були заплановані такі заходи щодо реорганізації мережі закладів охорони здоров’я, що надають вторинну (спеціалізовану) меддопомогу: утворення госпітальних округів, розробка перспективних планів розвитку мережі, запровадження програми підтримки перспективних закладів охорони здоров’я, а також процесу перепрофілювання інших закладів охорони здоров’я у межах госпітальних округів.

Станом на 1 березня частково виконаним є компонент з утворення госпітальних округів, визначено склад та межі госпітальних округів в 19 областях та місті Києві (загалом 82 госпітальні округи).  В 31-му госпітальному окрузі сформовано госпітальні ради.

Кількісний і якісний склад госпітальних рад

Не всі госпітальні ради, які вже сформовані, дотримались встановленого порядку розрахунку. В окремих округах делегування більшої за розрахункову кількості представників до складу ради стало причиною гальмування її утворення, а деякі госпітальні округи створені попри на перевищення розрахункової кількості її членів. 

Що стосується професійних компетенцій, аналіз виявив, що в деяких округах рекомендацій МОЗ щодо фаху делегатів не дотримуються і залучають осіб, які не є ані експертами/представниками медичної спільноти, ані суб’єктами подання проектів рішень на розгляд місцевих рад.  

В середньому 56% членів госпітальних рад є лікарями або працівниками структурних підрозділів місцевих ради, які відповідають за забезпечення реалізації державної та регіональної політики у галузі охорони здоров’я.

Як вже зазначалось, кількість членів госпітальної ради визначається за формулою, розробленою МОЗ. Проте ця формула не дає можливості розрахувати кількість членів госпітальної ради у випадку, коли госпітальний округ сформовано на території однієї адміністративно - територіальної одиниці, як наприклад, у Києві.  

У зв’язку з цим, КМДА було направлено відповідні запити до МОЗ та КМУ про надання роз’яснень щодо порядку формування госпітальної ради Київського госпітального округу. Для забезпечення правового врегулювання цього питання необхідно внести зміни до Примірного положення про госпітальний округ.

Затвердження рішень госпітальної ради місцевими радами

Передбачається, що пропозиції, напрацьовані госпітальною радою, повинні бути затверджені місцевими радами – членами відповідного госпітального округу. Їм рекомендується розглянути рішення госпітальної ради протягом двох тижнів після їх прийняття. Поки що запропоноване МОЗ примірне положення про госпітальний округ не враховує особливості порядку прийняття рішень місцевими радами, передбаченого діючим законодавством. Зокрема, не враховано обов’язковість оприлюднення проекту рішення на сайті місцевої ради та проходження погодження постійними комісіями.

Підсумок

Процес впорядкування медичної інфраструктури знаходиться на підготовчому етапі. Створені госпітальні ради наразі перебувають на етапі збору статистичних даних для  розробки планів розвитку госпітальних округів.

Аналіз документу, який визначає загальні організаційні та процедурні засади діяльності госпітальних округів, показав, що можна виділити окремі питання, які в подальшому можуть створити перепони для впровадження реформи на місцевому рівні, і тому повинні бути враховані.

Узгодження Примірного положення про госпітальний округ із діючим законодавством усуне можливі проблеми в процесі затвердження місцевими радами пропозицій, які будуть розроблені госпітальними радами.

Автор: Ольга Зеленяк, експерт Центру «Ейдос»