Медична реформа. Соціологи виміряли середню температуру по палаті

За рік з початку медичної реформи в Україні найбільшою проблемою для громадян залишається необхідність платити з власних кишень за медичні послуги, зокрема за лікування у стаціонарах. Причому середній розмір виплат під час госпіталізації зріс удвічі у порівнянні з минулим роком: з 2469 до 4813 грн.

Про це свідчать результати дослідження «Індекс здоров’я», проведеного Київським міжнародним інститутом соціології у співпраці з фондом «Соціальні індикатори» при підтримці Міжнародного фонду «Відродження». Дослідження тривало з червня по липень 2018 року. Було проведено 10 194 інтерв’ю у 24 областях України (крім окупованих територій Криму та Донецької і Луганської областей).

Опитування дало можливість виявити, наскільки українці задоволені якістю надання медичної допомоги, скільки витрачають коштів на лікування та як оцінюють свій стан здоров’я.

Започаткували щорічне дослідження «Індексу здоров’я» ще в 2015 році, спеціально щоб слідкувати за просуванням медичної реформи, щоб розуміти, що про зміни у медичній сфері думають громадяни.

Автори дослідження зазначають, що 62,2% українців у 2018 році задоволені наданою їм протягом року медичною допомогою,  у 2017 та 2016 роках середній рівень задоволення становив 62% та 55% відповідно.

У Міністерстві охорони здоров’я обіцяють покращення ситуації і наголошують: у 2018 році було реформовано лише первинну ланку надання медичної допомоги, на наступний рік запланована трансформація спеціалізованої ланки, а вже у 2020 році будуть введені нові механізми оплати за надання медпослуг, що і дозволить зменшити вартість лікування у стаціонарі.

«Національна служба здоров’я буде підписувати договори з лікарнями. Фінансування від держави будуть отримувати тільки ті медичні заклади, які будуть відповідати вимогам Національної служби здоров’я. За необхідності заклади, які не отримають коштів з держбюджету, зможуть фінансуватись за кошти місцевих громад, якщо в регіоні є така необхідність», - розповіла «Главкому» Ірина Литовченко, керівник директорату зі стратегічного планування Міністерства охорони здоров’я. Вона підкреслила, що ці нововведення дозволять ефективніше використовувати кошти і витрачати їх на медичні послуги, яких українці потребують найбільше.

Показники у сферах первинної ланки, куди вже дісталася медична реформа, демонструють прихильне ставлення українців до змін. Наприклад, три чверті українців задоволені своїм терапевтом.

Але загалом кількість українців, які вважають, що медична реформа потрібна, меншає: у 2016 році таких було 93%, до 2018 року їхня кількість скоротилася до 73%.

Чи довіряють українці лікарям?

Захворівши, не всі громадяни поспішають іти до лікаря. Про це свідчать результати опитування. Насамперед, коли з’являються перші симптоми, близько половини опитаних (47%) починають лікуватися самостійно, і лише 27% йдуть до сімейних лікарів або спеціаліста вузького профілю.

Це зовсім не означає, що українці не довіряють лікарям. Більшість серед тих, хто відмовляється звертатись по фахову допомогу (майже 55%), не йдуть до лікаря тому, що вже раніше рятувались самотужки від таких симптомів, 29% сподіваються, що хвороба мине сама, 17% не звернулись до лікаря через розуміння того, що лікування буде дорогим, 14% лякаються великих черг у медустановах і лише 10% не довіряють медпрацівникам.

Але це стосується лише лікування перших ознак захворювання. Загалом же хвороби і травми змусили 71% опитаних відвідати лікаря або фельдшера у 2018 році.

Ба більше, 76% українців стверджують, що задоволені роботою обраних сімейних лікарів.

Натомість якість надання допомоги у стаціонарі залишає бажати кращого: лише 56% опитаних вказують, що вони або цілком задоволені, або скоріше задоволені стаціонарною допомогою.

Найвищі показники у Херсонській (86%), Харківській (78%), Львівській (76%) та Волинській (76%) областях, тоді як найменше задоволені якістю послуг у стаціонарах – у Сумській (28%), Хмельницькій (29%), Запорізькій (35%) та Кіровоградських (38%) областях.

Ціна лікування

Попри те, що згідно із Конституцією кожен громадянин в Україні має право на охорону здоров'я, медичну допомогу та медичне страхування, чверть українців (24%), які потребували лікування, змушені були відкласти візит до лікаря або госпіталізацію через брак коштів на лікування.

Ця цифра є великою, проте спостерігається позитивна тенденція: у 2017 і 2016 роках відкладали лікування з фінансових причин 30% і 42% українців відповідно.

Найменш доступним є лікування для мешканців Хмельницької та Полтавської областей, де відмовлялись від лікування у медзакладах через брак коштів у 2018 році 39% мешканців. Найкраща ситуація у Тернопільській та Кіровоградській областях, де за потреби звертались до лікаря або ж госпіталізувались 92% та 87% пацієнтів.

«Зменшення рівня відмови від звернень по медичну допомогу з фінансових причин із 42% у 2016 році до 24% цьогоріч – дуже важлива відзнака спільних зусиль міністерства, громадських організацій та експертів. Як бачимо, раніше майже кожен другий українець відкладав звернення до лікаря через те, що боявся великих фінансових витрат. Сьогодні ж кількість таких громадян скоротилася майже удвічі», - відзначає заступник міністра охорони здоров’я Ольга Стефанишина.

Вона додає, що завдяки ефективним держзакупівлям ліків через міжнародні організації, запуску програми «Доступні ліки» та постійному вдосконаленню системи госпітальних закупівель на місцевому рівні за останні 2,5 роки забезпеченість ліками зросла.

За словами Ірини Литовченко, закупівля ліків через міжнародні організації дозволила у 2018 році закупити ліків на 40% більше, ніж у минулому році, саме для стаціонарного лікування.

У середньому в країні у 2018 році 55% респондентів стверджували, що витрачали кошти на ліки протягом останніх 30 днів перед опитуванням. Середній розмір витрат становив 572 грн (за останній місяць перед опитуванням), порівняно з 570 грн у 2017-му та 550 грн у 2016-му.

Найбільше коштів витратили на медикаменти мешканці Тернопільської області (1103 грн), Полтавської (1029 грн) та Київської (963 грн) областей. Найменше мешканці Херсонської (356 грн), Дніпропетровської (364 грн) та Житомирської (381 грн) областей.

Крім того громадянам доводиться викладатись за лікування у стаціонарі все частіше: 88% госпіталізованих у 2018 році змушені були платити за допомогу з власної кишені, тоді як у 2016 році лікувалися в лікарнях власним коштом 64% респондентів.

Водночас вартість лікування зростає: якщо ще у минулому році українцям лежати у лікарні коштувало в середньому 2469 грн, то в 2018-му – вже 4813 грн.

Чи стали українці здоровішими?

Здоровими себе вважають лише 48% українців проти 11% тих, які вважають свій стан здоров’я поганим і дуже поганим. 41% оцінює своє здоров’я як посереднє.

Показник індексу «Самооцінка стану здоров’я» показує всього лише суб’єктивне сприйняття українців, але демонструє, що респонденти з роками дають все вищу оцінку своєму здоров’ю: у 2016 році високо оцінювали стан свого здоров’я лише 39% українців, а у 2017-му таких осіб було вже 47%.

Дещо краще свій стан здоров’я оцінюють чоловіки, ніж жінки, і значно краще себе почувають молоді люди порівняно з літніми.

Завідувач Школи охорони здоров’я Національного університету Києво-Могилянської академії Тетяна Юрочко припускає, що задоволеність здоров’ям пов’язана з демографічними та соціально-економічними процесами. «Найвищий рівень задоволеності своїм здоров’ям в індустріальних регіонах, де більша частка працюючого населення (м. Київ (75%), Полтавська (63%), Харківська (55%) та Одеська (55%) області), а також в регіонах з  високим рівнем міграції (Рівненська (57%), Львівська (56%) та Закарпатська (55%) області). Тоді як найнижчий рівень задоволеності – в Сумській (28%), Запорізькій (29%), Херсонській (34%) та Волинській (39%) областях», - розповідає експерт.

Не звикли українці приділяти достатню увагу психічному здоров’ю. 22,6% опитаних стверджували, що часто відчували знижений настрій протягом останнього місяця, а 19,6% помічали відсутність інтересу або задоволення від життя. Найчастіше симптоми депресії  відчувають мешканці Івано-Франківської та Чернівецької областей, а найменш депресивними є житомиряни та волиняни.

Проте лише 6,4% з тих, хто відчував подібні симптоми, звернулися зі своїми скаргами до медпрацівника. Найчастіше готові йти до психолога кияни - саме вони найбільше в Україні слідкують за станом свого психічного здоров’я порівняно з мешканцями інших регіонів країни, тоді як у Івано- Франківській та Кіровоградській областях громадяни майже не звертаються до спеціаліста.

Батьки досі не вірять у силу вакцинації

Серед громадян, які мають дітей у віці до 16 років, 22% відмовляються від обов’язкових щеплень для своєї дитини. Цей показник є відносно сталим: у 2017 році від щеплень відмовився 21% батьків, а у 2016-му – 25%.

Найменш популярною традиція вакцинації є серед мешканців Івано-Франківської та Хмельницької областей. Причому на Хмельниччині аж 76% батьків вважають, що щеплення їхнім дітям непотрібне.

«Такі показники, як на Хмельниччині, просто вражають, адже ми є свідками повного провалу імунопрофілактики в цьому регіоні, наслідками якого, якщо не вжити термінових заходів, неодмінно будуть епідемії вакцино-контрольованих хвороб», -  зазначає лікар-імунолог Федір Лапій. На думку медика, причиною цього є низький рівень освіти медпрацівників, які часто самі поширюють серед батьків міфи про шкідливість вакцинації.

Найприхильніші до щеплень у Кіровоградській області, де не відмовляються від вакцинації своїх дітей 100% опитаних батьків. Батьки у Волинській (98%), Херсонській (97%) та Донецькій (96%) областях також демонструють позитивне ставлення до вакцинацій.

Яна Степанковська, «Главком»