Президент Асоціації патологоанатомів пояснив, чому в Україні майже не проводять розтини померлих від Covid-19

Завідувач кафедри патологічної анатомії №2 медуніверситету імені Богомольця, президент ГО «Асоціація патологоанатомів України», професор Сергій Гичка в інтерв’ю «Главкому» сказав, що патологоанатомічний розтин інфікованої людини роблять рідко, а без цього складно сказати, від чого саме померли люди.

Сергій Гичка зазначив, що проведення розтину залежить від рішення керівників різних ланок медичної системи, також від волевиявлення покійного, заяви близьких родичів, наявності умов для проведення розтинів, забезпечення патологоанатомічного відділення засобами захисту.

Зі слів професора, в українському законодавстві немає заборони на проведення розтинів і досліджень тіл померлих з Covid-19. «У цьому аспекті наші закони набагато лояльніші, ніж у США чи Європі. Але не патологоанатоми вирішують, проводити розтин чи ні. Це вирішують керівники різних ланок управління системою охорони здоров’я в кожному окрему регіоні. На карті стаціонарного хворого ставиться віза про те, проводити розтин чи ні. Патологоанатом — виконавець, тому це не нам вирішувати. Якщо і треба щось змінювати в цій системі, то це чіткіше окреслити розуміння того, коли такі дослідження потрібні», – сказав медик.

Сергій Гичка пояснив, для чого роблять патологоанатомічне дослідження. «Розтин дозволяє оцінити перебіг захворювання загалом, взяти на аналіз зразки усіх органів, дослідити їх гістологічно, з’ясувати, в яких з них виявлений вірус, де він знаходиться, які органи вражає. Це все робиться посмертно за допомогою вже знайомого ПЛР-тестування. Патологоанатоми проводять також імуногістохімічні та інші дослідження. Завдяки дослідженням ми можемо сказати, чи уражені всі органи, чи лише їх частина, і яким чином вони уражені, які патологічні процеси розвиваються в цих органах. І що є врешті-решт безпосередньою причиною і механізмом смерті пацієнтів. Отримана інформація дозволятиме встановити причинно-наслідковий зв’язок захворювання; ті процеси, які констатуємо в організмі, ми можемо пов’язати між собою і це шлях до розкриття патогенезу, до розуміння захворювання, це є підґрунтям на шляху до оптимізації лікування хворих», – розповів професор.