Супрун розвінчала «радянський міф» про вегето-судинну дистонію
Діагнозу «вегето-судинна дистонія» не існує у міжнародній медицині
Діагноз «вегето-судинна дистонія» — це великий «совєтський міф», який народився за відсутності доступу до бази джерел доказової медицини.
Таке роз’яснення на своїй сторінці у Facebook написала в.о. міністра охорони здоров’я Уляна Супрун.
«Діагнозу «вегето-судинна дистонія» не існує у міжнародній медицині. Якщо колись вам або вашим близьким записали в медичній картці ці три загадкові літери — ВСД — забудьте про них», — написала Супрун.
За її словами, ВСД насправді не діагноз, а синдром, що використовують при комплексі різноманітних скарг та симптомів у пацієнта. Під ним ховається цілий комплекс симптомів. Найчастіше його ставлять, коли пацієнт відчуває тривогу та неспокій, має проблеми зі сном, відчуття нестачі повітря та «клубку в горлі», тремтять руки, скаржиться на прискорене серцебиття, коливання тиску, біль в області серця й при цьому має нормальну ЕКГ, має дискомфорт у животі, закреп, пронос, метеоризм або печію, має запаморочення, підвищену температуру.
При цьому обстеження показують, що запальних процесів в організмі немає.
«Насправді вони можуть говорити про кілька різних хвороб, які потрібно виявити після низки ґрунтовних обстежень. Проте якщо лікар натомість пише пацієнту у медичній картці «ВСД» та відправляє пити вітаміни й легкі заспокійливі, це означає, що буквально «зливає» справжню проблему», — коментує Супрун.
Як пояснює Супрун, дисфункція вегетативної нервової системи виникає, як наслідок іншої хвороби яку потрібно лікувати.
Перелік додаткових методів обстеження має включати загальний аналіз крові та сечі, біохімічний аналіз крові, ЕКГ, іноді — добовий моніторинг ЕКГ чи ЕхоКГ, за потреби УЗД органів черевної порожнини, рентгенографія грудної клітки. В деяких випадках МРТ головного мозку, консультації кардіолога, гастроентеролога, ендокринолога, невролога.