Бунт «євробляхерів». Чи оголосить уряд автомобільну амністію?

Сьогодні, 6 вересня, рух транспорту в урядовому кварталі столиці був паралізований. Так звані «євробляхери» або «пересічники», власники авто із іноземною реєстрацією, влаштували акцію протесту. Розлючені водії виступають за доступне розмитнення авто з іноземними номерами та спрощений процес реєстрації ввезених автівок.

За оцінками активістів, кількість протестувальників у столиці сягнула 5 тис. чоловік, а їхня підтримка у регіонах складає 20 тис. чоловік.

Проблема автівок із іноземними номерами останній рік все частіше нагадує про себе. Згідно з даними ДФС за 2015-2017 роки за порушення термінів транзиту та термінів тимчасового ввезення митницями було накладено штрафів на суму понад 206,5 мільйонів гривень. Наразі в Україні нарахували майже 350 тисяч машин з іноземною реєстрацією.

Українське суспільство щодо питання «євробляхерів» поділилось на два табори: хтось вимагає виконання усіх правил розмитнення згідно з українським законодавством, хтось захищає громадян, які везуть вживані автівки і використовують в Україні. Обидві сторони мають вагомі аргументи.

Із 40 тис. респондентів 58,6% відповіли, що вони згодні, бо це хороша економія в умовах кризи, третина виступили проти такої автолібералізації

Сьогодні ж, на початку мітингу, співзасновник організації «Авто Євро Сила» Олег Ярошкевич заявив, що протестувальники стоятимуть перед Радою, поки їх не знесуть або поки вони не доб’ються свого.

Що вимагають активісти?

Головна вимога «пересічників» - змінити правила розмитнення автомобілів та зробити їх більш доступними. Власники авто з єврономерами запевняють, що вони готові офіційно перереєструвати свої машини, проте лише за помірну плату.

Керівник громадської організації «Авто Євро Сила» Олександр Чернявський заявляв, що акція буде проходити до того моменту, поки керівництво країни не підпише меморандум, в якому будуть прописані такі умови:

1. Доступне розмитнення для українців на всі іноземні автомобілі. За допомогою єдиного вікна і спрощеного механізму за прикладом європейських країн.
2. Легалізація всіх автомобілів європейської реєстрації, які вже завезені в Україну. Тобто встановити доступну ставку загальних платежів до бюджету.
3. Скасувати «фальшиві» стандарти Євро-5 при ввезенні та реєстрації в Україну автомобілів, що були у вжитку.  Зробити це як в Європі: Євро-5 і Євро-6 тільки для виробництва нових автомобілів. Для авто з пробігом - тільки техогляд.
4. Зняти обмеження на перепродаж автомобілів на єврономерах всередині країни.
5. Негайно припинити репресії силових структур проти водіїв автомобілів на єврономерах. Повний мораторій на дискримінацію до остаточного законодавчого врегулювання. Також мораторій на репресії з боку ДФС підприємців, які стали жертвами нової системи автоматичного блокування податкових накладних.

Показово, що напередодні протестів активісти повідомили, що будуть вимагати відізвати з Верховної Ради так званий законопроект № 5567 Володимира Парасюка. Цей документ ще не так давно «пересічники» підтримували, а тепер вони роблять свої вимоги більш жорсткими.

«Це законопроект, який мав би бути перехідною моделлю до розмитнення. Ми пропонували закон №5567, щоб побачити, скільки людей і транспортних засобів знаходяться на території України. Ми його відкликаємо, тому, що це недозакон, такий собі ящик Пандори», - зазначив співзасновник «Авто Євро Сила» Олег Ярошкевич.

Законопроект Парасюка

Суть законопроекту - врегулювати питання транзиту і тимчасового ввезення транспортних засобів особистого користування (шляхом введення плати за користування такими машинами.  Вартість користування авто на іноземній реєстрації за 1 повний або неповний місяць, в % від повної вартості розмитнення. у 2017 році – 0,2%, в 2018 – 0,3%, в 2019 і далі – 0,5%. Для спрощення розрахунків, ті ж числа, але за рік: 2017 – 2,4%, 2018 – 3,6%, 2019 – 6%. Оплата здійснюється при ввезенні транспортного засобу св Україну на прикордонному КПП; сума повинна бути розрахована за весь запланований період використання такого авто.

Варто сказати, що у березні законопроект №5567 був відхилений, а депутати обіцяли розробити інший документ, який амністує тимчасово ввезені авто, але його і досі немає, а два інші розроблені проекти, вочевидь, не влаштують протестувальників.

Наприклад, законопроект Максима Бурбака №4932 пропонував запровадити єдиний збір для не розмитнених авто, який вноситься в пунктах пропуску через кордон України (2 євро в день, 95,6 євро в місяць або 382,4 євро в рік). Через «плату у 2 євро» активісти у травні влаштовували акції в столиці.

У серпні запропонували свій варіант закону також у ДФС. Проект передбачає можливість конфіскації нерозмитненої автівки, якщо максимальний строк перебування машини на території України перевищено на 20 днів. Проект від ДФС вже погоджений із Мінфіном і Мінекономрозвитку, залишилося отримати згоду Держрегуляторної служби, щоб вносити проект закону на схвалення Кабміну.

 «Євробляхери» чи чесні протестувальники?

Офіційну позицію української влади стосовно автівок на єврономерах висловив ще у травні президент Петро Порошенко, заявивши про намір ліквідувати всі незаконні схеми з ввезення авто з іноземною реєстрацією.

Прем'єр-міністр Володимир Гройсман висловився більш обережно. «Треба працювати, вести діалог, знаходити вихід з цієї ситуації, але тут треба бути дуже і дуже зваженими», - говорив глава уряду.

Початок протестів розбурхав соцмережі. В палких дискусіях є аргументи «за» і «проти»

«Якщо держава вводить податки на хорошу імпортну зубну пасту, українські виробники - піднімуть ціни на своє г*вно в тюбиках. Народ повинен купувати г*но в тюбиках або платити втридорога за імпортний продукт через тупість і жадібності держави і чиновників?», - коментує дискусійне питання журналіст Євген Головатюк.

Учасники суспільної дискусії торкнулися не лише питань законності вимог протестувальників, але і стану української економіки та інтеграції до Євросоюзу.

 «В Україну завезено вже 540 тис. таких автомобілів. Це вже не окрема схема окремих ділків. Такий масовий ефект загальнонаціонального масштабу можуть спричинити серйозні економічні фактори. Причина - у них. Україна - це не тільки Київ, де перенасичення автомобілів, особливо у центрі і вїзд куди потрібно якось починати регулювати. Україна це величезна територія із слаборозвинутим громадським транспортом. Автомобілі - це соціальна, туристична, трудова мобільність людей у віддалених селах та селищах. Моя пропозиція – мито плюс акциз для ввезення авто понижуються в три рази. Це ж нове мито мають сплатити і власники авто на литовських/польських номерах», - написав колишній член Національної комісії з регулювання електроенергетики і комунальних послуг Андрій Герус.    

Прихильники автоактивістів пропонують поміркувати про невідповідність курсу України у Європу та високого мита на європейські автівки.

«Цікаво що одні й ті самі люди виступають за інтеграцію до Євросоюзу та безвіз, і при цьому хейтять водіїв, які на автівках з країн ЄС їздять. Може ви не знаєте, але в Європі водії з різних країн можуть вільно пересуватися. Нема обмежень, нема різниці, які в тебе номери. Ніхто тебе не оштрафує, якщо ти у Німеччині чи Франції будеш на польских «бляхах» їздити. То Україна - це Європа, чи ні?», - зазначив блогер та журналіст Денис Казанський.

Автоактивіст та журналіст Віталій Максимов говорить про те, що вимоги мітингувальників доволі адекватні, а спірна ситуація через іноземні номери склалась через лобі виробників вітчизняних автівок та автодилерів імпортної техніки.

«Вирішити цю проблему насправді дуже просто - встановити людські правила розмитнення з адекватними розцінками (від 500 до 1 500 євро за одну машину на рік). Треба дати можливість всім бажаючим привезти авто з Європи і законно його розмитнити. Причому будь-яке авто - не залежно від віку і кольору. В Європі чомусь наш вухатий «Запорожець» на реєстрацію ставлять легко! А у нас 10-річний «Ауді» - ні. Чому? Все просто - тому, що в такому випадку нові «Мерседес», «Черрі» і «Джипи» з «Опелями» і «Шевроле» нікому не будуть потрібні», - зазначає Віталій Максимов.

Опоненти власників авто із іноземною реєстрацією звинувачують протестувальників у порушенні єдиного для всіх закону.

«Я, як громадянин, як людина, водій легального автомобіля, з якого сплачені всі податки та який зареєстрований в МРЕО, категорично проти таких подій у центрі столиці. Я проти «амністії» транспортних засобів з іноземною реєстрацією. Я несу відповідальність за свої дії на дорозі, вони – ні. Я проходжу сервісне обслуговування і знаю, в якому стані моя машина. Вони навіть не знають чи крадена вона чи ні, чи була в аварії чи ні. То чому я повинна сплачувати, а вони – ні?», - пояснює речниця ДФС Наталія Непряхіна.

«Для мене загадка, чому влада не може знайти управу 600-1000 бариг, які не хочуть платити податки/мита на ввезені авто і знову перекрили центр. Чому не введуть кримінальну статтю (рочки 4) за перекриття дороги і + арешт і конфіскація авто на латвійських номерах? Все ж просто. Закон. Його виконання. Санкції», - пише журналіст Олег Арестархов.

«Вимоги євробляхерів задовольняти не можна. І не тому що через них тисячі людей застрягли в пробках. Просто це створює неправильний прецедент і буде негативно впливати на поведінку людей в майбутньому. Як повинна працювати система? Помилка – покарання», - написав економічний експерт Сергій Фурса.

Що далі?

Уряд Гройсмана, як писав раніше «Главком», більше схильний до поміркованого вирішення проблеми нерозмитнених авто. Існує декілька можливих сценаріїв, які досі не втілились у життя.

Перший і найгірший варіант – зробити плату за користування автомобілями із закордонною реєстрацією на території України від одного до двох євро за кожен день.

Другий, найбільш оптимістичний сценарій: для українців фактично легалізують нерозмитнення.  Зараз таким привілеєм можуть користуватися лише нерезиденти.

Третій варіант – зниження імпортних податків до 200-300 євро за автівку. Наразі ж власники авто, які бажають отримати українські номери, повинні заплатити кілька тисяч євро.

Лякаючись невдоволення громадян, у Гройсмана поки не можуть обрати жоден із запропонованих варіантів. Проте, невдоволення 350 тис. власників авто з іноземними номерами вже існує.

Юлія Тунік, «Главком»