До останньої краплі нафти. Як Курченко бореться за кожне своє «гніздо»

Боротьба за майно ТОВ «Лагуна-Рені», яке фігурує у масштабних «схемах», які за версією правоохоронних органів, організував «младоолігарх» часів президентства Януковича Сергій Курченко, одержала несподіване продовження.

27 квітня Верховний суд скасував ухвалу Миколаївського апеляційного суду від 16 червня 2020 року і призначив новий розгляд справи у суді апеляційної інстанції. А все це - через настирних скаржників ТОВ «Лагуна-Рені» і ТОВ «Скарбниця Бессарабії» (обидві мають прописку в Одеській області), які ніяк не можуть змиритися з фактом спецконфіскації на користь держави майна та устаткування для зливу/наливу автобензовозів на плавзасоби, що знаходяться на земельній ділянці загальною площею 16,2 тис. кв.м у місті Рені на Одещині.

Більше того, це майно було визнано речовим доказом у кримінальному провадженні, в якому вироки заробили «люди Курченка».

Як обвести державу навколо пальця на 2 млрд?

За відомостями досудового розслідування, приблизно у 2011 році Сергій Курченко разом із колишнім комерційним директором компанії «ТНК-ВР Коммерс» (Україна) та іншими невстановленими особами створили злочинну організацію з метою відмивання грошей і ухилення від сплати податків. У ролі пособника до цієї компанії долучили Сергія К., який працював у різних компаніях Дніпра, які займались реалізацією нафтопродуктів (Суворовський районний суд Одеси 30 серпня 2017 року призначив йому п’ять років умовно – «Главком»).

Окремо у організації Курченка діяв окремий структурний підрозділ під назвою «напрямок нафтопродуктів», який цікавився Одеською областю. Зокрема, як стверджує слідство, у 2013 році теперішній олігарх-втікач займався придбанням ПАТ «Одеський нафтопереробний завод» і одеським ТОВ «Енергія і Газ Україна».

Далі через нафтопереробний завод повинно було оформлюватись ввезення нафтопродуктів, які належать двом офшорним компаніям, в митному режимі «транзит» для їх начебто переробки та подальшого вивезення (реекспорту). Натомість нафтопродукти реалізовувались без фактичної переробки і без належної процедури розмитнення від імені підконтрольних підприємств-резидентів.

Крім цього, паралельно «люди Курченка» шукали на території міст Рені та Ізмаїла Одеської області підприємства, які мають дозволи на здійснення перевантаження нафтопродуктів в акваторії цих морських портів; агентування суден; річкових танкерів для прикриття фіктивного вивозу нафтопродуктів за межі митної території України та складення підроблених документів.

Тут якраз у нагоді трапилося ТОВ «Лагуна-Рені» з Рені (вул. Дунайська, 188-Б), яке спеціалізувалось на перевалці зріджених вуглеводородних газів. Цю ж фірму на початку 2012 року швиденько переписали на офшорну компанію «Бівен Інвестментс ЛТД» з Британських Віргінських Островів.

Того ж року компаньйони Курченка вийшли на знайомого Олексія К. (вироком Ренійського районного суду Одеської області від 5 квітня 2017 року його звільнено від штрафу на суму 255 тис. грн – «Главком»), якого представили колективу ТОВ «Лагуна-Рені» як представника власника «Бівен Інвестментс ЛТД» та уповноваженого на вирішення усіх питань фінансово-господарської діяльності.

У листопаді 2012 року пан Олексій призначив нового директора ТОВ «Лагуна-Рені» і зібрав загальні збори компанії, на яких прямо заявив: підприємство більше не буде займатися діяльністю з перевантаження зрідженого газу. Натомість візьметься виготовляти документи щодо випуску через ТОВ «Лагуна-Рені» нафтопродуктів за межі митної території України. Хто не погоджується з планами нового менеджменту, нехай звільняється, відрізав Олексій К.

Таким чином, роль «фунтів» Курченка, щодо яких Київський районний суд Одеси 26 лютого 2018 року виніс вирок, виконали: колишній бухгалтер ТОВ «Лагуна-Рені» Людмила І., яка на початку серпня 2013 року доросла до посади директора цієї «товки»; колишня головний диспетчер ТОВ «Лагуна-Рені», а нині бухгалтер ТОВ «Скарбниця Бессарабії» Лілія Г. та двоє колишніх експедиторів ТОВ «Лагуна-Рені».

Зокрема, обвинувачені штампували приймальні акти, до яких вносили завідомо неправдиві відомості щодо надходження автомобільним автотранспортом до ТОВ «Лагуна-Рені» для подальшого перевантаження нафтопродуктів, які в дійсності на підприємство не надходили; складали доручення на навантаження неіснуючих нафтопродуктів на різні судна тощо.

Між іншим, участь у «схемах» Курченка також брали й співробітники Південної митниці.

Загалом, кейс ТОВ «Лагуна-Рені» протягом 2012-2014 років завдав збитків державі на суму 1,8 млрд грн! До речі, згадана четвірка уклала з прокурором угоди про визнання винуватості, які їм дозволили уникнути посадок до в’язниці. У результаті кожен з них отримав по п’ять років умовного терміну з присудженням 4590 грн штрафу кожному.

«Вишенькою на торті» цього вироку стала спеціальна конфіскація речових доказів у кримінальному провадженні на користь держави.

Мається на увазі, цілісний майновий комплекс по наливу, схову та зливу зрідженого вуглеводородного газу у Ренійському морському торгівельному порту та устаткування для зливу/наливу автобензовозів на плавзасоби, що знаходиться на земельній ділянці загальною площею 16,2 тис. кв.м на вул. Дунайська, 188-Б.

Суд з’ясував, що вказаний комплекс, до якого входять нежитлова будівля (прохідна); нежитлова будівля (насосно-компресорне відділення); навісна; альтанка; вагова; естакада; АЗС; сховище; дренажна ємкість; огорожа; споруда; нежитлова будівля загальною площею 562,50 кв. м, викупив олігарх Сергій Курченко через «Бівен Інвестментс ЛТД», яка є засновником ТОВ «Лагуна-Рені».

Однак на момент заявленого прокурором клопотання про спецконфіскацію у державному реєстрі речових прав на нерухоме майно відомості про право власності були відсутні дані про нинішнього володільця.

На злодієві шапка горить?

Два роки по тому з’явилася ухвала Миколаївського апеляційного суду, яка залишила без змін вирок Київського районного суду Одеси від 26 лютого 2018 року. Тоді у ролі скаржників виступили добре знайоме ТОВ «Лагуна-Рені» і маловідоме ТОВ «Скарбниця Бессарабії». Обидва підприємства в унісон почали доводити, що забраний цілісний майновий комплекс на 16 тисяч «квадратів» – їхній. При цьому вирок у частині визнання вини членами злочинної організації вказані фірми не цікавив.

Після рішення апеляційного суду Кабмін 18 листопада 2020 року прийняв розпорядження, яким передав конфіскований цілісний майновий комплекс по наливу, схову та зливу зрідженого вуглеводородного газу у Ренійському морському торгівельному порту до сфери управління міністерства енергетики.

Про перемогу добра над злом із запізненням у кілька місяців прогримів й Офіс генпрокурора. На сайті правоохоронного відомства 14 квітня 2021 року вийшла новина, яка сповістила про передачу державі майнового комплексу вартістю близько 100 млн грн в порту Рені.

Проте все перекреслив Верховний суд, який став на бік ТОВ «Лагуна-Рені» і ТОВ «Скарбниця Бессарабії». Зокрема, «Лагуна-Рені» «котила бочку» на суд першої інстанції, який без залучення компанії, вирішив забрати майновий комплекс на користь держави.

Більше того, на думку компанії, місцевий суд неправильно застосував закон про кримінальну відповідальність, оскільки злочини «фунтів» Курченка відбувалися протягом 2012 року-лютого 2014 року, а норма щодо можливості застосування спеціальної конфіскації до майна, набула чинності лише 11 жовтня 2015 року. І взагалі, держава не може реквізувати іноземні інвестиції, які вкладала «Бівен Інвестментс ЛТД», купивши ТОВ «Лагуна-Рені». Так, принаймні, переконував апеляцію представник «товки».

Претензії «Скарбниці Бессарабії» полягали у тому, що вона є справжнім власником майнового комплексу, оскільки викупило його у ТОВ «Лагуна-Рені» на електронних торгах після накладеного арешту. Водночас ціна угоди виглядала дуже сміхотворною – 7,2 млн грн.

«Суд апеляційної інстанції не надав жодної відповіді на доводи в апеляційній скарзі щодо безпідставного незалучення до участі у справі представника ТОВ «Лагуна-Рені» судом першої інстанції при вирішенні клопотання про застосування спеціальної конфіскації до вищевказаного майна, залишивши при цьому без уваги посилання у вироку на те, що майно цього товариства використовувалось як єдиний майновий комплекс членами вказаної злочинної організації під час вчинення інкримінованих їм кримінальних правопорушень. Крім того, в обґрунтування незаконності оскарженого вироку представник ТОВ «Скарбниця Бессарабії» у своїй апеляційній скарзі також посилався на обмеження в доступі до правосуддя з огляду на вищевикладене, на що суд апеляційної інстанції у порушення вимог ст. 419 КПК України відповідей на вказані доводи в постановленому рішенні не надав», – дійшов висновків Верховний суд і відправив справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Віталій Тараненко, «Главком»