Що відбулося з «бронежилетами Міндіча»? Журналісти викрили нардепа Железняка на неправдивій інформації
«Насправді, бронежилети досі лежать на складі на Лівому березі...»
Головний редактор видання Babel Гліб Гусєв повідомив, що голова парламентської Тимчаосової слідчої комісії Ярослав Железняк поширив неправдиву інформацію про нібито продаж бронежилетів у так званій «справі бронежилетів Міндіча». Про це інформують «Українські новини».
Приводом для розслідування журналістів стала заява Железняка в ефірі, де він сказав, що «ці рєбята в результаті комусь ці бронежилети продали … це факт». У відповідь Гусєв написав, що ця інформація не знайшла підтвердження. «Насправді, бронежилети досі лежать на складі на Лівому березі. В коробках на фото – 5 тис. виробів на $2,7 млн», – зазначив головред Babel.
За словами Гусєва, продати ці бронежилети «законно неможливо навіть теоретично», оскільки всі елементи виробів – плити, балістичні пакети та чохли – мають маркування: «Власність Збройних Сил України. Не для продажу».
Також, стверджує він, бронежилети неможливо повернути до Ізраїлю, оскільки це буде вважатися експортом військової продукції, який заборонений. Крім того, українська компанія не має ліцензії на виробництво, а лише на продаж, тому не може їх переробити.
Гусєв повідомив, що з'ясував ці обставини під час підготовки детального розбору «справи бронежилетів», який вийшов на сайті видання минулого тижня.
Нагадаємо, згідно із матеріалами розслідування, бронежилети ізраїльської компанії Masada Armor, які стали предметом гучного конфлікту навколо закупівель для ЗСУ, не були забраковані через «неякісність» або нездатність захищати військових. Як випливає з великого розслідування Babel.ua, причиною конфлікту стали бюрократичні та процедурні питання навколо відповідності окремих елементів поставки погодженому еталонному зразку.
У самому матеріалі наголошується, що бронежилети пройшли всі базові етапи погодження та тестування до моменту укладення контракту.
«Йдеться не про те, що бронежилети не витримували постріли або були небезпечними для військових. Суперечка виникла навколо відповідності окремих компонентів та процедур приймання», – зазначає Babel.