Верховний Суд скасував 23 рішення ВАКС за участю судді Глотова: аналітики пропонують переглянути норми КПК

Верховний Суд скасував половину рішень у справах за участю судді ВАКС Глотова
фото: hcac.court.gov.ua

Громадська організація дослідила 207 постанов Верховного Суду та проаналізувала статистику скасувань рішень Апеляційної палати ВАКС

Результати аналізу касаційної практики у справах Вищого антикорупційного суду стали підставою для дискусії щодо розширення повноважень Верховного Суду з перегляду ухвал апеляційної інстанції, зокрема тих, що стосуються обмеження прав власників майна.

Як пише «Апостроф», громадська організація «Правова держава» дослідила 207 постанов Верховного Суду та проаналізувала статистику скасувань рішень Апеляційної палати ВАКС у розрізі суддів-доповідачів.

Зокрема, Верховний Суд скасував 23 із 46 переглянутих рішень, доповідачем у яких був суддя-спікер Апеляційної палати ВАКС Микола Глотов. Це понад чверть від загальної кількості скасованих рішень у дослідженій вибірці.

У 20 випадках ішлося про процесуальні питання. Серед них – повернення апеляційних скарг, відмови у відкритті проваджень та поновленні строків оскарження. Показник скасування ухвал про повернення скарг або заяв становив 73,68%.

Разом із тим чинний КПК обмежує можливості касаційного перегляду рішень щодо низки заходів забезпечення кримінального провадження. Зокрема, це стосується ухвал про арешт майна, запобіжні заходи та відсторонення від посади після їх апеляційного перегляду.

У матеріалі також наведено приклади окремих думок Глотова щодо допустимості доказів, тримання засуджених під вартою, арешту грошових коштів і телефонів, а також процесуальних прав власників арештованого майна. В окремих випадках суддя підтримував позицію прокуратури всупереч позиції більшості колегії, в інших – обстоював право заявників на оскарження.

Дослідники пропонують розглянути можливість законодавчих змін, які передбачали б касаційний перегляд рішень щодо арешту майна третіх осіб, запобіжних заходів, відсторонення від посади та окремих випадків тимчасового доступу до речей і документів.

При цьому автори публікації наголошують на необхідності враховувати межі дослідженої вибірки, колегіальний характер ухвалення рішень та можливе зростання навантаження на Верховний Суд у разі реалізації відповідної реформи.