Як Льовочкін і «слуги народу» Золоте інспектували (фото)

Народні депутати 5 листопада відвідали Золоте Луганської області. Там пройшло виїзне засідання Комітету з нацбезпеки та оборони. Парламентарі вивчали ситуацію на місці. Саме в цьому населеному пункті наразі триває активна фаза розведення військ.

Голова Комітету Олександр Завітневич запевняє, що в процесі розведення Україна не має наміру поступатися ані своєю національною гідністю, ані територіями, ані людьми. А саме розведення – невеликий, але необхідний крок для досягнення миру.

Пріоритетною задачею для депутатського десанту в Золоте став моніторинг та налагодження комунікації між місцевими жителями, владою та військовими.

«Главкому» вдалося поспілкуватися з заступником голови парламентського Комітету з нацбезпеки Мар’яною Безуглою. Депутатка в Золотому в складі групи депутатів зустрічалась з командуванням, безпосередньо відвідувала позиції Збройних сил і проінспектувала як попередні позиції, так і облаштовані нові.

Загальний висновок депутатки: сьогодні ситуація є стабільною, що дає надію на успішне завершення процесу розведення сил в районі Золотого.

Другий етап розведення військ передбачає демонтаж фортифікацій і розмінування. Тобто розмінування має тривати до 9 листопада, а демонтаж фортифікаційних споруд – до 25 листопада. Якими темпами відбуваються ці заходи? Чи встигаємо?

Ми певною мірою були вражені послідовністю і систематичністю того, що ми побачили. Все заплановане відбувається за планом і все відбудеться відповідно до заявлених строків. Кілька тижнів тому у нас вже була одна поїздка – експериментальна – і порівняно з тим, що ми бачили тоді, зараз в мене немає ніяких застережень відносно строків.

Політичний директор МЗС Олексій Макеєв, коментуючи розведення сил і засобів, заявив, що «все відбувається не так гладко, як хотілося б». Про які проблеми говорить Макеєв?

Є ризики відносно дзеркальності відведення сил. Наразі за нашою інформацією дзеркальність з того боку дотримується, але ми завжди маємо ризики. Крім того, це – різні технічні моменти щодо облаштування. Також – це питання організації військ з нашого боку щодо відведення. Тобто я б розділила два моменти. Це ризики з того боку і різні технічні деталі, з якими ми стикаємося в процесі. Але оскільки нинішнє розведення – це вже другий епізод після станиці Луганської, то технічні дії стають все легшими. До того ж наявна підтримка президента і окремий моніторинг з його боку стосовно залучення сил та засобів для цього процесу.

Всі ці роботи моніторить ОБСЄ. У вас були контакти з їхніми представниками? Ви довіряєте їхнім висновкам, не маєте нарікань на їхню роботу?

Наразі немає. Ми з ними спілкувалися, але там були представники, не уповноважені робити політичні заяви. Відповідно ми отримали більше інформації від командування ООС. У військових немає наразі зауважень до ОБСЄ в районі Золотого і щодо верифікації з їхнього боку.

У вас була можливість поспілкуватися в Золотому з місцевими жителями? Можете передати їхній загальний настрій? Вони раді цьому процесу? В них немає страху, що тепер вони залишаться незахищеними перед ймовірними загрозами?

Місцеве населення – як і скрізь. Є активні люди, які реагують на приїзд тих чи інших представників. І є такі, які не особливо зацікавлені в таких заходах і не дають коментарів. Щоб оцінити реакцію населення, треба оцінювати кілька вимірів і спостерігати на різних локаціях. Що ми й намагалися зробити впродовж свого перебування в Золотому. Активні мешканці, які долучаються до приїзду будь-якої місії, завжди дуже позитивно налаштовані. Але загалом про все населення можу сказати, що сприйняття – від нейтрального до позитивного. І це радує. Це – настрій надії на мирне урегулювання і на облаштування їхньої території, поява нових можливостей. В першу чергу, елементарних побутових можливостей – медична допомога, освіта, матеріальне забезпечення, торгівля тощо.

Чи достатньо у Золотому залишається правоохоронних сил, аби підтримувати безпеку та спокій на вулицях? Чи не стане відтепер важче контролювати усі питання щодо безпеки наших громадян, які проживають там?

Доволі інтенсивна робота проводиться з боку Нацполіції. Вони навіть використали певні інновації для убезпечення громадян. Питань щодо безпеки у Золотому у нас до них не виникало.

Екс-президент Петро Порошенко заявив, що російські найманці в зоні розведення військ біля Станиці Луганської залишаються на своїх позиціях зі зброєю, щоправда вони перевдягнуті в цивільне. Чи маєте підтвердження його слів?

Стосовно ситуації в Золотому у нас є інформація відносно дзеркального розведення, хоча завжди є ризики. Але наразі такого підтвердження ми не маємо.

Наша сторона неодноразово заявляла, що почне відведення військ лише після тижня тиші. Але розведення триває попри щоденні повідомлення про ворожі обстріли. Чому?

Тут питання в тому – де тиша? Чи є тиша в зоні розведення? Якщо ці умови дотримуються, то ми можемо опрацьовувати далі продовження процесу. Мова йде саме про предметні ділянки, які включені до даного плану.

Ви під час візиту в Золоте спілкувались з нашими військовими? Який моральний дух у них? Як вони сприймають нинішнє розведення?

По-різному сприймають. Військові – це люди специфічної професії. Вони мають виконувати накази. В більшості випадків я бачила нейтральне сприйняття. Спостерігала особисто. Це – готовність до виконання наказу. Щодо командування ООС, то їхня робота доволі системна. Як і інформування нас в ході місії.

Практично в той же час, коли ви в складі Комітету відвідували Золоте, там само, щоправда з іншого боку, перебував депутат Державної думи Росії Олексій Журавльов. Як ви прокоментуєте це шоу?

Це ж очевидно. Він з’явився на території підконтрольній незаконним формуванням, а фактично – Росії. Це була робота на публіку Російської Федерації.

Наші військові можуть повернутися на свої позиції в разі відновлення обстрілів. Наскільки швидко вони можуть повернутися?

Дуже швидко. Там дуже високий рівень готовності і можливості зайняти попередні позиції. Це все відпрацьовано. Нам це дуже сподобалось.

З ініціативи Комітету з питань національної безпеки, оборони та розвідки створено моніторингову місію парламентського контролю в зоні проведення Операції Об'єднаних сил. Аналіз якого характеру інформації, фактажу і даних передбачає цей моніторинг? Яким буде його вплив на прийняття рішень в зоні розведення військ?

В рамках наших повноважень – здійснювати парламентський контроль. Це, в першу чергу, питання комунікації і посередництва між різними зацікавленими сторонами. Між цивільними і військовими, між органами виконавчої влади, Офісом президента. Ми можемо виступати комунікаторами, оцінювати наявний стан справ і здійснювати додаткову координацію і інформування різного рівня відносно поточного стану справ. Фактично, це – паралельний моніторинг і контроль ситуації. Цю місію можна умовно порівняти з тим, що робить ОБСЄ. Але цей парламентський контроль в рамках Комітету з нацбезпеки. І ми плануємо періодично здійснювати такі поїздки.

Руслан Поліщук, для «Главкома»