Загадкова смерть митрополита Митрофана: «Упав і помер»

Днями український церковний світ облетіла шокуюча новина – 18 червня в окупованому Луганську у віці 58 років помер керуючий Луганської єпархії «УПЦ МП» митрополит Митрофан. Він був одним із тих митрополитів Церкви у єдності з Московським патріархатом, який служив на окупованій території, його обвинувачували у співпраці з бойовиками, його діяльністю цікавилися українські спецслужби. Окрім того, митрополит Митрофан до вручення Томосу ПЦУ входив до Комісії Московського патріархату для ведення переговорів «з тими, хто відокремився від церковного спілкування», коли РПЦ і УПЦ КП намагалися налагодити спілкування.

Про причину смерті офіційний сайт Луганської єпархії «УПЦ МП» повідомив сухо – інфаркт. Не дивно, що за браком подробиць мережею інтернет почали ширитися чутки. Нібито смерть наступила після спілкування митрополита з місцевими «силовиками», один з яких вдарив впливового ієрарха, але не розрахував сили і випадково вбив. За інформацією «Главкома» від кількох джерел як з «УПЦ МП», так і з-поза цієї Церкви, причина банальніша – падіння і удар головою об тверду поверхню. Опосередковано це може підтвердити документ, який титрується як висновок «судово-медичної експертизи» і який є в розпорядженні «Главкома». У ньому ідеться, що причина смерті наступила внаслідок «випадків пошкодження з невизначеним наміром». «Закрита тупа травма голови з переломом кісток черепа…», а також крововилив у головний мозок. Що спричинило падіння – невідомо. У церкві Московського патріархату запевняють, що не йдеться про насильницькі дії і закликають не вірити чуткам, які ходять в інтернеті. Аби з’ясувати усі подробиці того, що сталося в Луганську «Главком» зв’язався з головою інформаційно-просвітницького відділу Московської церкви в Україні, митрополитом Климентом (Вечерею).

Тимчасовим в.о. Керуючого Луганською єпархією призначений митрополит Пантелеймон. Чому саме його призначено?

Тому що Ровеньківська єпархія, яку він очолює, знаходиться найближче до Луганської єпархії. Йому буде зручніше виконувати обов’язки керуючого, така логіка призначення. Тимчасово він поєднуватиме управління двома єпархіями.

Коли відбудеться призначення нового керуючого Луганською єпархією? Чи є уже кандидатури, з кого обиратиме Синод?

Після 40 днів з дня смерті митрополита Митрофана збереться Священний Синод і призначить постійного керуючого Луганською єпархією. Раніше це не відбудеться. Кандидатур ще немає, зарано про це говорити, на Синоді буде ухвалене рішення.

Як зміниться життя єпархії і чи можливий варіант, що митрополит Пантелеймон залишиться постійним керуючим двома єпархіями з огляду на те, що частина Луганської єпархії знаходиться на непідконтрольній Києву території? Логістично можливо доцільніше було би саме так зробити?

У цьому немає необхідності. Всі адміністративні питання, звичайно, вирішуватиме Синод. Саме тоді будуть прийняті остаточні рішення. Наразі немає сенсу і логіки ці можливі рішення вгадувати, гадати на кавовій густині. Функція будь-якого священнослужителя, в тому числі єпископа полягає в тому, щоби звершувати богослужіння, проповідувати Євангеліє, проповідувати основи морального життя. Не дивлячись на те, де архієрей перебуває, він повинен виконувати ці свої обов’язки.

На адресу митрополита Пантелеймона багато закидів, обвинувачень у співпраці з бойовиками. Його ім’я можна найти на сайті бази «Миротворець». Чи вас це бентежить?

А чому воно має бентежити? Чи цей сайт якось пов’язаний з МВС, чи він має якесь державне значення, що на нього маємо якось реагувати? В Україні зареєстровано мільйони сайтів. У нас, зокрема, є сайт «Української православної церкви». Якби були якісь заперечення у МВС, чи якоїсь іншої державної установи, ми би звернули увагу на їх аргументи. Але цього наразі немає і ніколи не було. А те, що сьогодні нерідко друкується «жовтою пресою», не є предметом уваги Священного Синоду.

Кілька років тому митрополит Митрофан в інтерв’ю «Главкому» розповідав, що виступає проти того, щоби під час хресної ходи у Луганську бойовики використовували свої символи. Кілька років тому до таких прохань не дуже дослухалися. Чи змінилася ситуація з часом, чи можна побачити серед релігійних заходів на непідконтрольній Києву частині Донбасу символіку незаконних збройних угруповань?

Люди, які беруть участь у церковних заходах, є християнами. Тому у нас немає якихось інших символів окрім християнських. У вас якась хибна уява про церковне життя, ми до політики ніякого відношення не маємо. Щодо політики, то це до ПЦУ треба звертатись. Там «Томос-тури» відбуваються, там агітація для голосування з політичними символами. Якщо владика Митрофан з того часу більше не озвучував ту проблему, про яку говорив раніше, значить вона вичерпана.

Луганська єпархія на своєму офіційному сайті повідомляє, що митрополит Митрофан помер внаслідок інфаркту. Натомість документ про розтин свідчить, що причина смерті може бути насильницькою, оскільки зафіксована травма голови. Так, у графі причина смерті вказано: «випадків пошкодження з невизначеним наміром». Як ви це прокоментуєте?

Я не бачив жодного документу, який би свідчив про насильницьку смерть владики. Луганська єпархія повідомляє, що у нього був інфаркт, він упав і помер. Владика Митрофан тривалий час скаржився на стенокардію, підвищення тиску. Найближчим часом він збирався з цими проблемами лягти у лікарню. На жаль, він не встиг це зробити.

Але у документі ідеться про травму голови від удару, який вочевидь спричинив «набряк головного мозку». Чи можна довіряти цьому документу?

Як повідомили близькі владики, під час серцевого приступу він впав зі сходів і отримав таку травму. Для мене як для громадянина України документи, які видаються на тій території, абсолютно не є документами. Думаю, що і для вас, і для мене вони не мають жодної сили в юридичному значенні.

Якщо не довіряти документам з непідконтрольної території, чи доцільно було би провести дослідження у Києві, аби встановити причину смерті?

Це питання слід адресувати родичам владики. Вони мають право звертатися з таким проханням. Я з ними не спілкувався. Знаю лише, що у них було бажання, аби митрополита Митрофана поховали на підконтрольній Україні території.

У серпні очікується приїзд до України Константинопольського патріарха Варфоломія. Раніше ваша Церква неодноразово повідомляла, що має намір провести велелюдні акції протесту проти цього. Чи залишаються ці плани у силі? Яким чином Церква допомагатиме приїхати на акцію вірянам з окупованих територій України, якщо переміщення обмеження у зоні розмежування принаймні на Донбасі?

Віряни нашої Церкви живуть у тому правовому полі і в тих реаліях як і всі інші громадяни України. Комунікація людей, які живуть на непідконтрольних територіях з мешканцями, які проживають на території, яку контролює Україна є такою самою як для всіх інших. До речі, щоби поховати владику Митрофана, віруючи його труну несли 2 км на руках тому, що у Станиці Луганській (у пункті перетину) заборонене пересування транспорту. Це такий приклад. Тож можна лише уявити як живі люди там пересуваються.

Михайло Глуховський, «Главком»