Американська газета розповіла про спецоперацію за участю Буданова, яка ледь не зірвала співпрацю України з ЦРУ
Понад 10 років США підтримували таємне розвідувальне партнерство з Україною, яке зараз має вирішальне значення для обох країн у протистоянні з Росією
Американська газета The New York Times відкрила сенсаційні деталі таємної спецоперації, у якій брав участь нинішній керівник ГУР Кирило Буданов. Це мало посилити співпрацю між Україною та ЦРУ в контексті боротьби з агресією Росії. Проте ця подія ледь не призвела до серйозного загострення відносин між Києвом та Вашингтоном.
За звітами, агент Буданов мав провести ряд важливих шпигунських операцій на території Росії, що могли б суттєво підірвати вплив Кремля та забезпечити цінну інформацію для американських розвідувальних служб. Проте, через недостатню координацію з українськими контррозвідувальними службами та витоки інформації, плани операції стали загрозою для безпеки не лише самого агента, але й для співпраці між Україною та ЦРУ.
2016 року ЦРУ почало підготовку елітного українського спецпідрозділу, відомого як «Підрозділ 2245», який перехоплював російські безпілотники й засоби зв'язку, щоб технічні фахівці ЦРУ могли дослідити їх і зламати московські системи шифрування. Одним із офіцерів цього підрозділу був Кирило Буданов.
На той час майбутній голова української воєнної розвідки генерал Буданов був висхідною зіркою в підрозділі 2245. Він був відомий своїми сміливими операціями в тилу ворога і мав тісні зв'язки з ЦРУ. Агентство підготувало його, а також зробило надзвичайний крок, відправивши на реабілітацію до Національного військово-медичного центру Волтера Ріда в Меріленді після того, як він був поранений у праву руку під час боїв на Донбасі.
Наприкінці літа українські розвідники виявили, що російські війська розміщують бойові вертольоти на аеродромі на окупованому Росією Кримському півострові – можливо, для раптового нападу. Генерал Валерій Кондратюк (колишній командувач ГУР) вирішив відправити до Криму групу, яка мала закласти вибухівку на аеродромі, щоб її можна було підірвати, якщо Росія піде в атаку. Цього разу він не питав дозволу в ЦРУ. Він звернувся до підрозділу 2245, спецназу, який пройшов спеціальну військову підготовку в елітному воєнізованому підрозділі ЦРУ, відомому як «Наземний департамент».
Переодягнений у російську форму тодішній підполковник Буданов провів спецназівців через вузьку затоку на надувних катерах, висадившись вночі в Криму. Але на них чекав елітний російський підрозділ спецназу. Українці дали відсіч, убивши кількох російських бійців, зокрема сина генерала, а потім відступили до берегової лінії, і кілька годин морем пливли до підконтрольної Україні території.
Це була катастрофа. У публічному зверненні Путін звинуватив українців у підготовці теракту й пообіцяв помститися за загибель російських бійців. «Немає жодних сумнівів, що ми це так не залишимо», – сказав він.
У Вашингтоні Білий дім на чолі з Обамою був розлючений. Джозеф Байден-молодший, тодішній віцепрезидент і прихильник допомоги Україні, зателефонував українському президенту, щоб висловити своє обурення. «Це створює гігантську проблему, – сказав Байден у розмові, запис якої потрапив у мережу і був опублікований в інтернеті. – Усе, що я кажу вам як друг, це те, що мені тепер набагато важче наводити аргументи».
Деякі радники Обами хотіли закрити програму ЦРУ, але директор розвідки США Джон О. Бреннан переконав їх, що це було б самогубством, враховуючи, що ці відносини почали надавати цінну розвідувальну інформацію про росіян, оскільки ЦРУ розслідує втручання Росії у вибори.
Бреннан зателефонував генералу Кондратюку, щоб ще раз наголосити на червоних лініях. Генерал був засмучений. «Це наша країна», – відповів він, за словами його колеги. – Це наша війна, і ми повинні воювати».
Реакція Вашингтона коштувала генералу Кондратюку посади. Але Україна не відступила. Наступного дня після відставки генерала Кондратюка в окупованому Росією Донецьку стався загадковий вибух у ліфті, в якому їхав старший командир російських сепаратистів Арсен Павлов, відомий під псевдо Моторола.
Незабаром ЦРУ дізналося, що організаторами його вбивства були члени П'ятого управління – шпигунської групи, яка пройшла підготовку в ЦРУ. Внутрішня розвідка України навіть роздала учасникам цієї спецоперації пам'ятні нашивки, на кожній з яких було вишито слово Lift.
Убивства продовжувалися. Команда українських агентів встановила безпілотну ракетну установку для стрільби з плеча в будівлі на окупованій території. Вона перебувала прямо навпроти офісу командира повстанців, на ім'я Михайло Толстих, більш відомого як Гіві. За словами американських та українських офіційних осіб, вони вистрілили з пускової установки, щойно Гіві увійшов до свого кабінету, вбивши його.
Тіньова війна перейшла в активну фазу. Росіяни використали замінований автомобіль для вбивства керівника підрозділу 2245, елітного українського спецназу. Командир, полковник Максим Шаповал, їхав на зустріч з офіцерами ЦРУ до Києва, коли його автомобіль вибухнув. «Для всіх нас, – сказав генерал Кондратюк, – це був удар».
Зауважимо, шпигунська війна між Україною та Росією, яка триває вже десятиліття, стає все складнішою та небезпечнішою. Таємні операції, які мають на меті вивід стратегічно важливої інформації, можуть мати непередбачувані наслідки для всіх сторін. У цьому контексті важливою стає не лише ефективність операцій, але й ретельна координація між всіма учасниками, щоб уникнути подібних інцидентів у майбутньому.