Падіння «самокатника». Як за живого прем’єра обговорюють його наступників

З минулого тижня у Кабінеті міністрів чекають на великий вибух. І от на середу призначене позачергове засідання Верховної Ради, яке, мабуть, і поставить крапку у прем’єрській кар’єрі Олексія Гончарука, що потягне за собою відставку всього уряду.

Після відомих плівок з характеристиками президента Гончарук уже писав заяву на звільнення у січні, але тоді президент Володимир Зеленський взяв паузу. Хоч є підозра, що про записи не забув. Публічно прем’єр отримав шанс знайти в уряді «слабкі місця» та переформатувати окремі міністерства. Тоді ж заговорили про ротацію лише певних міністрів.

Однак нове загострення, причиною якого нібито стала ініційована урядом зміна керівництва державної компанії «Центренерго», яка обурила олігарха Ігоря Коломойського, та публікація рейтингів самого Зеленського, змусила Офіс президента перейти до більш радикального «оновлення».

Звільнення за власним бажанням – єдиний спосіб позбавитися Гончарука, бо Рада свого часу надала цьому уряду річний імунітет до жовтня.

Брифінги Гончарука, які він роздав з початку тижня, не прояснили його перспектив – він уникав відповідей на прямі запитання щодо свого подальшого працевлаштування. Перемовини тривають досі, і навіть депутати президентської фракції поки не в курсі підсумкової модифікації уряду.

Хай там як, у Зеленського дійсно є підстави та спокуса позбутися не надто популярного слабкого прем’єра і зробити перезавантаження влади. Зокрема й керівників силових органів, які не виконали «план з посадок». Спеціалістів, як це зробити та подати красиво, в його оточенні вистачає. А «режим Голобородька» з трибуни ще не розучився вмикати й сам Зеленський.

Непрофан у економіці

Якщо Верховна Рада задовольнить у середу відставку Гончарука та не призначить його наступника, виконувати обов’язки голови уряду буде віцепрем’єр Денис Шмигаль. Хоча в Кабміні зараз три віцепрем’єри, саме на нього ці обов’язки покладаються за внутрішнім розподілом, хоча сам він в уряді новачок.

Спадок новий прем’єр отримає ще той. Обвал наших традиційних експортних ринків, недовиконання бюджету, виплати за боргами, потенційні девальвація та секвестр бюджету – це лише частина викликів, з якими йому доведеться зіштовхнутися.

До уряду Шмигаля було призначено місяць тому замість Альони Бабак – до функціоналу міністра розвитку громад та територій додали віцепрем’єрський статус. З огляду на важливість реформи децентралізації, це цілком логічний крок, як і можливе запровадження «промислового» віцепрем’єра.

Раніше корінний львів’янин Шмигаль очолював Івано-Франківську обладміністрацію. На відміну від «профана в економіці» Гончарука він – економіст за освітою. До свого приходу на держслужбу працював бухгалтером та керівником комерційних установ. З 2009 по 2014 рік Шмигаль перебував на різних посадах в управлінні економіки Львівської обладміністрації, але згодом повернувся в бізнес – був топменеджером у компанії «Львівхолод» відомого львівського бізнесмена Богдана Козака та Бурштинській ТЕС, що входить до холдингу ДТЕК Ріната Ахметова. Власне, через останнє місце роботи Шмигаля і вважають персоною, наближеною до найбагатшої людини країни. Його підвищення до прем’єрського статусу цілком вкладалося б у загальний дискурс вибудови стосунків між Офісом президента та олігархом, який має талант знаходити спільну мову з будь-якою владою. Звісно, в обмін на свої ресурси. Шмигаль вже встиг відмітитися на останній програмі «Свобода слова Савіка Шустера», що виходить на телеканалі Ахметова, де рапортував про успіхи в децентралізації.

Підрихтували філософію

Поки що Шмигаль справляє враження не надто харизматичного технократа без особистих політичних амбіцій, який у статусі в. о. може стати непоганим варіантом для Зеленського. На самокаті по Кабміну він кататися навряд чи буде, але такої стилістики від нього й не очікують.

«Ми не відмовляємося від філософії нових облич, проте виявилося, що просто бути новим недостатньо, – анонсував зміну курсу голова партії «Слуга народу» Олександр Корнієнко в ефірі «Свободи слова». – Треба бути новим і досвідченим у чомусь. Ми очікуємо людей, які є новими по духу. Можливо з досвідом управлінським у сфері державної влади або у сфері бізнесу».

Персона Шмигаля, про якого до цього чули хіба що в областях, де він працював, цілком вписується в рамку «нових, але досвідчених». На відміну від Сергія Тігіпка, якого назвати новим можна хіба що зі сцени програми «Розсміши коміка». Політичні амбіції Шмигаль став проявляти після Революції гідності: в 2014 році він балотувався як самовисуванець до Верховної Ради по 121 округу у Львівський області, а в 2015-му – до Львівської облради від партії «Народний контроль». «Це абсолютно професійна порядна людина, дуже радий, що його помітили, – каже голова «Народного контролю», екснардеп Дмитро Добродомов. – Сам Денис, впевнений, впорається. Але чи зможе він там щось зробити без команди – у мене величезне питання. Статус в. о. не дає можливості формувати уряд, а лише проводити «косметику», чого зараз недостатньо».

Гончарука до Зеленського привів вже колишній голова Офісу президента Андрій Богдан. Специфічний менеджер Богдан ліз усюди, куди можна, критикував окремих міністрів, підганяв їх. У його наступника Андрія Єрмака дещо інші стиль і методи роботи, а того ж Шмигаля ніяк не можна назвати креатурою очільника ОП.  

«Президент скаже – фракція підтримає»

Водночас політолог Володимир Фесенко далекий від того, аби ставити на Шмигаля тавро «людина Ахметова»: «Згадаймо історію з ексголовою Офіса президента, якого всі вважали «людиною Коломойського», а виявилося, що це не зовсім так. Перед будь-яким новим претендентом на прем’єрство буде стояти жорстка умова працювати тільки на президента».

На думку Фесенка, в.о. прем’єра буде обмежений в своїх можливостях і просто не зможе бути лобістом чиїхось інтересів за спиною Офісу президента. Політолог відмічає, що у потенційного нового голови уряду буде більше досвіду управління на середньому рівні, ніж у Гончарука, який був відірваний від реальної економіки. Але при цьому Фесенко вважає Шмигаля тимчасовою фігурою, яка буде «тримати місце» до призначення повноцінного прем’єра.

Втім, співрозмовники «Главкома» в «Слузі народу» запевняють, що розглядається варіант, за якого Шмигаля можуть зробити повноцінним прем’єром: «Якщо президент скаже – фракція підтримає. Принаймні він не викликає у нас негативу». «Накачка» фракції за участю Зеленського мала відбутися напередодні позачергового засідання – ввечері у вівторок.

Особистою групою підтримки в парламенті Шмигаль похвалитися поки не може – суто «ахметівське» крило дуже нечисленне. Але, зважаючи на нинішні партнерські відносини олігарха з Офісом президента та «слугами», поширення цього крила – справа часу. Також поки незрозуміло, чи Шмигалю дозволять інкорпорувати в Кабмін кількох «своїх» людей, як це дозволили зробити Гончаруку, а ще раніше – Володимиру Гройсману.

Припарка для рейтингу

Фракції поза монобільшістю з певною пересторогою спостерігають за внутрішнім бурлінням у ній. Так, лідер «Європейської солідарності» Петро Порошенко заявив, що його фракція не буде голосувати за відставку уряду, бо не голосувала за його призначення.

Юлія Тимошенко з «Батьківщини» зажадала від влади зміни курсу, а не прізвищ.

Депутат від «Опозиційної платформи – За життя» Микола Скорик у розмові з «Главкомом» припустив, що з великою ймовірністю вона підтримає відставку уряду, але не буде голосувати за його заміну.

У «Голосі» також не готові підігравати «слугам». «Якщо буде запущена процедура зміни прем’єра або винесене подання прем’єра щодо зміни частини уряду, ми не будемо за це голосувати, бо це відповідальність більшості, – каже нардеп із «Голосу» Ярослав Юрчишин. – До того ж, ми тих нових міністрів не знаємо, їх ніхто не показував, незрозуміло, який план дій вони мають. Як за таких умов можна їх підтримувати? Але зміна прем’єра критично не змінить нічого, відповідальність однаково буде лишатися на президентові».

Якщо показовим звільненням інфантильного Гончарука Зеленський хоче підняти свій похилений рейтинг, то, на думку Володимира Фесенка, на президентській народній підтримці це ніяк не відіб’ється.

«За опитуванням КМІС, за відставку Гончарука виступає менше половини – 44 %, – нагадує він. – Є системні причини, пов’язані не з особою прем’єра, а з політикою уряду. І будь-хто на місці Гончарука не зможе забезпечити різкий економічний ріст, стрибок рівня життя найближчим часом. Головне – утримати ситуацію під контролем та продемонструвати управлінську ефективність. А сама по собі заміна прем’єра на рейтинги ніяк не вплине. Потрібен драйв, який Зеленський демонстрував влітку та на початку осені».

Поки драйв такий, що аж гай шумить. Доля остаточної конфігурації влади, яку завтра буде винесено до парламентської зали, вирішуватиметься в найближчі години.

Павло Вуєць, «Главком»