Золото БПП. Звідки бере та як витрачає гроші партія президента

У минулому році президентський блок «Солідарність» отримав 112,1 млн грн з державного бюджету. Політична сила при цьому продемонструвала стабільність: сталими залишились як фінансові потоки партії, так і питання щодо цих потоків з боку суспільства. На «проблемні» моменти Центр «Ейдос» звертав увагу ще в 2016 році.

Загальна інформація – «ДНК» партії

Блок Петра Порошенка, попри рекомендацію щодо збільшення мережі регіональних представництв, надалі залишається партією «золотої середини». Із 30 осередками ця партія застигла посередині між «Батьківщиною» Юлії Тимошенко, яка має представництво ледь не в кожному населеному пункті,  та, наприклад, «Народним Фронтом», який досі не має жодного зареєстрованого як юридична особа представництва в регіонах.

Із самого початку подачі фінансових звітів нової форми, «Солідарність» вказує, що всі її регіональні осередки, як і центральний офіс, відкрили рахунки в банківських установах. Окрім того, як і раніше, центральний рахунок партії, на який надходять кошти з державного бюджету, що складають основну частку надходжень партії, відкрито в «Міжнародному інвестиційному банку», що пов’язують з президентом Порошенком.

Майно БПП

 Блок Петра Порошенка має два види майна: власне та на праві користування, при чому на праві користування перебуває вся нерухомість партії, тоді як власні «багатства» - це нематеріальні активи.

Так,  нематеріальні активи БПП на задекларовану суму 2,64 млн грн складають оцінені в невелику суму партійна газета, два знаки для товарів і послуг та програмне забезпечення 1С, а також «підвалини» всієї власності: програмне забезпечення Microsoft Windows 10 Professional та Windоws Office Home, загальною вартістю понад 2,5 млн грн. 

На праві користування партії належить офіс на вул. Лаврська, який «Солідарність» винаймає у ТОВ «Підприємство «Київ» за договором суборенди з ТОВ «Комплекс Інвест». Приміщення загальною площею в 1534 м² оцінено у 1,54 млн грн.

Звідки «прийшли» кошти?

2017 рік був для партії президента, як і для інших парламентських політичних сил, незмінно прибутковим: таку стабільність доходів забезпечує запроваджене в 2016 році фінансування партій з державного бюджету. «Солідарність» у 2017 році отримала в свою скарбницю 112 млн гривень, окрім того 133 тисячі (що менше у 800 разів) – надійшло від фізичних та юридичних осіб.

Кошти від приватних надходжень й надалі переказуються звичним для партії методом – з регіональних осередків: із 133 тисяч лише 240 гривень надійшло від фізичної особи – депутата Київської міської ради від БПП Владислава Турця, решта – від регіональних представництв: заради того, аби показати позитивний баланс з боку громадян, партія приймає перекази з регіональних офісів, а потім… переказує їм кошти з державного бюджету в реверсному порядку.

При цьому, звично для «Солідарності», найбільшу суму переказує харківський осередок партії – понад 103,5 тис. грн, що дорівнює 78% всіх надходжень. Другу сходинку «спонсорства» займає кіровоградський осередок – 11 тис. грн, а третю – представництво партії в м. Рівне – 9,5 тис. грн.   Загалом же внески від осередків були здійснені малими сумами в пару десятків гривень 70 транзакціями: найменший внесок – 20 гривень, а вливання на самі регіональні рахунки відбуваються тисячами переказів, стартуючи від 5 гривень.

БПП рухається шляхом «Народного Фронту» Арсенія Яценюка до практично стовідсоткової залежності від коштів з державного бюджету, що ми спробуємо показати у відсотковому співвідношенні:

 Джерело: фінансові звіти партій за 2017 рік із сторінки НАЗК

Також БПП, тримаючи бюджетні кошти в банку, який пов’язують з президентом – «Міжнародний інвестиційний банк» - додала за рік до своєї скарбнички близько 150 тис. грн, отриманих як дивіденди. А на локальному рівні в частині осередків працює так зване «спонсорство», тобто надання майна та/або послуг на безкоштовній основі.

Крім того, варто зазначити, що 2017 рік був для партійців частково виборчим – йдеться про вибори до ОТГ – тому регіональні осередки отримували досить значні, в порівнянні з внесками на користь самої партії, суми.

Куди «пішли» гроші?

Вкотре після подання річного звіту партій впадає в очі законодавча недолугість щодо заборони політичним партіям акумулювати кошти на своїх рахунках. Адже наступного року Україна входить у виборчий період і партіям будуть необхідні чималі кошти на медійні кампанії, які, швидше за все, будуть надходити з нелегальних джерел. Проте чинна заборона «збирати» гроші, які надходять в якості субвенції, змушує політичні сили скидати «баласт» під нуль, аби потім не повертати їх назад до бюджету.

Підтвердженням цієї невтішної тези є хоча б понад 2 млн грн, які партія витратила на рекламні послуги в грудні 2017 року, що видається більше схожим на спроби витрати все, що не витрачено, ніж на сплановані привітання українців з Різдвом Христовим.

БПП, отримавши за 2017 рік  112 103 000 гривень, витратили 112 107 000 гривень, тобто платежів з власних коштів партії було здійснено менше ніж на 4 тис. грн.

Топ-5 видатків, як і раніше, складають:

• утримання осередків у регіонах - 67 643 629 грн;
• оренда офісів – 1 382 998 грн;
• матеріальні витрати - 8 486 544 грн;
• заробітні плати – 9 418 300 грн на 42 працівники апарату;
• пропаганда – 14 580 014 грн.

У випадку «Солідарності» (до слова, чи не єдиної партії, що ділить ці лаври з Опозиційним блоком) першу сходинку розхідної частини завжди отримує графа «утримання осередків у регіонах».

Як зазначалося раніше, партія регулярно переказує кошти на забезпечення життєдіяльності своїх офісів, проте проаналізувавши суми, легко дійти висновку, що робиться це вкрай нерівномірно. На загальну суму в 67,6 млн, які були перераховані в області, можна виділити трійку «улюбленців»: осередок в Києві – 7,4 млн грн, харківський – 5,6 млн грн, а також вінницький – 4,1 млн грн, що поки що виглядає досить передбачувано (Харків зі старту звітування партії показує себе чи не найактивнішим регіоном). Проте наступні сходинки займають луганське представництво БПП (3,7 млн грн), полтавське (3,3 млн грн), миколаївське (3,1 млн грн) – сумнозвісне за постійні перекази коштів від юросіб з-за кордону – та одеське (3,05 млн грн). Найменшу підтримку з центру отримало чернівецьке відділення БПП – 1,1 млн грн.

Така фінансова стратегія партії, попри децентралізацію коштів, що показує політичну силу з позитивної сторони, ускладнює роботу для перевіряючих органів: коли партія переказує бюджетні кошти з центрального рахунку на регіональні осередки партії, НАЗК в результаті має значно більше роботи зі звітами.

Оренда офісу на Лаврській потягнула майже 1,4 млн гривень на рік. При чому, якщо з 2016 року партія стартувала з офісу в 239 м², то в грудні минулого року розширила своє представництво аж до 1534 м².

Значна частина витрат – 14,5 млн грн – як зазначалось, пішло на так звану «пропагандистську діяльність», яка охоплює як видавничу діяльність, так і рекламу на телебаченні, радіо, в пресі та зовнішніх носіях. З 14,5 млн партійці показали розподіл лише 10 млн – майже сім пішло на видавництво, а три – на рекламу на телебаченні. На що пішла решта – близько 4,5 млн – в загальній таблиці звіту партія не показала.

Таємний донор реформаторів?

Також центральний офіс партії вирізняється стабільною підтримкою ГО «Фонд інновацій та розвитку - Україна», засновану грузинами Давидом Кізіріа та Лашею Антадзе. Керівником цієї організації, яка більше відома за своєю англійською назвою Innovation and development foundation та має представництва в Грузії та США, є Роман Яковлєв, повний тезка колишнього помічника нардепа Єгора Соболєва. Організація працює з 2015 року та займається, як зазначено на офіційному сайті: «розробкою механізмів накопичення, прискорення, удосконалення та передачі досвіду, практичних навичок у різних сферах, створенням єдиного рішення для реформування державного сектору, консалтингу сектору бізнесу та зміцненням громадянського суспільства у молодих демократичних країнах та країнах з перехідною економікою». Зокрема, найбільш тісно представники ГО останнім часом займалися питанням Антикорупційного Суду. На їхню діяльність Блок Петра Порошенка протягом 2017 року виділив 4,1 млн грн з бюджетних коштів, отриманих політичною силою в рамках державного фінансування.

Також партійці залишаються вірними й своїм тренерам, наприклад, Ярославу Максимчуку, про якого ми писали й раніше: партієць надає БПП не описані до кінця у фінансовому звіті партії тренерські послуги, за які в 2017 році сумарно отримав майже 2 млн грн доходу.

У коментарі для Центру «Ейдос» керівник юридичного відділу секретаріату БПП Борис Сікліцький зазначає, йдеться не про самого пана Максимчука, а про цілу команду людей, які надають тренінгові послуги по популяризації реформ серед депутатів місцевих рад:

«Він (Ярослав Максимчук – ред.) – досвідчений та сертифікований тренер, експерт з децентралізації.  Протягом листопада 2016 – грудня 2017 рр. ним з командою було проведено 268 тренінгів, а також під його керівництвом написано підручник. Він – наш партієць, проте це не заборонено законодавством: норма Податкового кодексу, яка стосувалась укладення договорів з членами партії, давно виключена».

Доступність партії

БПП надалі є достатньо відкритою партією: на офіційному сайті є окрема графа «фінансова документація», де можна побачити не лише звіти партії, але й  її осередків з 2016 року, що має зручну навігацію для користувача. Окрім того, партійці «Солідарності» стабільно «виходять на контакт» з громадськими активістами: відповідають на звернення, надають коментарі, беруть участь в навчальних заходах – щоправда, подекуди тяжко реагуючи на критику.

Таким чином, у минулому році в БПП прослідковувалась тенденція, характерна для всіх політичних сил, які мають бюджетне фінансування – зменшення ролі приватних коштів та донорів загалом на користь бюджетних грошей, що напевно зміниться, коли партія ввійде у виборчий період в 2019 році. Проте зробивши ставку на забезпечення базових потреб для діяльності політичної сили – працівників, офісів та поширення власних ідей чи баченнь, партія й надалі використовує бюджетні кошти на фінансування діяльності третіх осіб чи отримання послуг, які з інформації у фінансових звітах, вкрай тяжко ідентифікувати. Але, оскільки ці кошти - публічні – зробити процес максимально прозорим – не право, а обов’язок кожної політичної сили. 

Катерина Давиденко, Центр «Ейдос» для «Главкома»

Публікація видана за підтримки Європейського Союзу і Центру демократії та верховенства права (проект «Посилення коаліції РПР») в рамках виконання проекту «Підвищення обізнаності громадян щодо фінансування політичних партій як запорука зменшення політичної корупції в Україні», який впроваджується Центром «Ейдос». Зміст цієї публікації є виключною відповідальністю Центру «Ейдос» і в жодному разі не відображає погляди Європейського Союзу чи Центру демократії та верховенства права.

Матеріал підготовлено за допомогою  аналітичної  системи YouControl.