Гриневич запевняє, що школи з мовою навчання нацменшин не закриватимуть
Міністр вважає, що навколо закону про освіту виникла велика кількість міфів і вони експлуатується в політичних цілях
В Україні школи з мовою навчання національних меншин закривати не будуть, учням нададуть більше можливостей для оволодіння українською мовою.
Про це заявила міністр освіти Лілія Гриневич на зустрічі з педагогами угромовного Берегівського району Закарпаття.
За її словами, навколо статті 7 ЗУ «Про освіту» виникла велика кількість міфів і вони експлуатується в політичних цілях.
«Мовна» стаття створює стіни непорозуміння в національних громадах. Неправда, що йдеться про закриття шкіл нацменшин. Що дійсно змінює стаття - це збільшує і вводить предмети українською мовою з 5-го класу. У мене є сумнів тільки за пунктом 4, який зрівнює всіх, і говорить, що після 5-го класу лише кілька предметів рідною мовою. Я буду дискутувати в парламенті і пропонувати різні моделі навчання залежно від їх мовної специфіки», - сказала Гриневич.
Міністр також запевнила, що Міносвіти не відмовиться від того, щоб у школах з угорською мовою діти мали шанс вивчити українську мову.
«Більшість предметів будуть вивчатися на угорській. Усі батьки матимуть вибір: чи віддавати дитину в школу з угорською мовою навчання або з українською. Якщо деякі кажуть, що звужуємо права, коли хочемо впровадити кілька предметів українською мовою, я стверджую, що ми розширюємо права. Без знання державної мови у випускників звужені права професійної реалізації, доступу до держслужби, навіть до специфічної лікувальної допомоги», - додала міністр.
Напередодні Гриневич заявила, що вчителі української мови в школах нацменшин отримуватимуть 30% до окладу
Нагадаємо, 5 вересня Верховна Рада ухвалила новий закон «Про освіту». 25 вересня президент Петро Порошенко підписав закон про освіту, він набув чинності.
Одним із пунктів закону «Про освіту» стала умова переведення шкільної освіти в Україні після початкових класів винятково на українську мову. Це викликало обурення у представників окремих меншин переважно на Західній Україні. На їх підтримку виступили уряди Румунії і Угорщини.
Читайте також:
Новий закон «Про освіту». Депутати шоковані тим, за що проголосували