Міносвіти розробило три моделі освіти для нацменшин
Залежно від мовної групи і середовища, в якому живуть діти, кількість предметів українською і рідною мовами може бути різною, — Гриневич
Враховуючи рекомендації Венеційської комісії, міносвіти розробило три моделі освіти для національних меншин. Про це розповіла міністр освіти Лілія Гриневич, передає ВВС.
За її словами, залежно від мовної групи і середовища, в якому живуть діти, кількість предметів українською і рідною мовами може бути різною.
Наразі, згідно з законом про освіту, який Рада ухвалила у вересні, представники нацменшин мають навчатися рідною мовою лише у дитячому садку та у початковій школі (1-4 класи). У старших класах вони будуть змушені перейти на українську мову. Цей перехід у МОН пропонують пом'якшити, але не для всіх мових груп.
«Якщо для слов'янських груп, це можна робити з 5-го класу, то для інших мовних груп це може бути запроваджено пізніше, на етапі 8-9 класів», - розповіла Гриневич.
Перехідний період, коли має запрацювати мовна стаття, має тривати до 2020 року. Не виключено, що для інших мовних груп його продовжать до 2022 року, щоб встигли перекваліфікувати вчителів, зазначила Гриневич.
Перша освітня модель передбачає викладання всіх предметів у школі з 1-го до 11(12)-го класу мовою нацменшини поряд з українською мовою.
Ця модель діятиме для вразливих мов, тобто тих, які не мають власної держави для розвитку мови, а також для тих людей, які не живуть у середовищі власної мови.
Як приклад у МОН наводять кримськотатарську мову.
Друга модель стосується національних громад, які розмовляють мовами ЄС. Залежно від мовного середовища, ця модель може мати два варіанти.
Перший варіант для громад зі слов'янської мовної групи, та для тих, хто проживають у переважно українськомовному середовищі. Йдеться, наприклад, про польську, словацьку, болгарську мови.
Як і передбачено законом, діти, чия рідна мова належить до цієї групи, зможуть повністю навчатися рідною мовою у дитсадку та початковій школі, водночас вивчаючи українську.
З 5-го класу поряд з навчанням предметами, що вивчаються рідною мовою, будуть додавати предмети, які викладаються українською, їх частка буде збільшуватися та пропорційно зростатиме до старшої школи.
Другий варіант для представників інших мовних груп та тих, хто переважно проживає у середовищі рідної мови. Зокрема, йдеться про румунську та угорську громади. Для шкіл із цими мовами навчання перехід українську буде відбуватися ще біль поступово, а відсоток предметів, що вивчаються державною, буде меншим. Це зумовлено тим, що вивчати мову іншої мовної групи складніше.
Третя модель - для громад, материнська мова яких належить до однієї з українською мовної сім'ї, а також для тих, хто проживає в середовищі власної мови. До таких мов належить російська, зазначили у МОН.
Діти, що навчатимуться за цією моделлю, переходитимуть на навчання предметів українською одразу після 5-го класу. Діти з рідною російською мовою легко засвоюють українську, кажуть у МОН.
Вони проживають у середовищі саме російської мови - у сім'ї, на вулиці спілкуються нею, дивляться фільми і телебачення. Отже, єдине місце, де діти з цієї національної громади можуть вільно застосовувати державну мову, - це школа. Вивчаючи предмети українською, водночас продовжуючи вивчати російську як предмет.
Ці освітні моделі можуть виписати в законі про «Про загальну середню освіту», який у МОН сподіваються внести до Ради навесні, а проголосувати влітку, до початку нового навчального року.