«Підготовка фахівця обходиться у 156 тисяч гривень на рік». Чи потрібен Україні кобзарський коледж?

У селі Стрітівка Кагарлицького району Київської області під загрозою закриття опинився педагогічний коледж кобзарського мистецтва, який є єдиним в Україні. Заклад навчає мистецтву грі на бандурі – українському народному інструменті. Про те, що коледж уже закрито, поспішив на своїй сторінці у Facebook повідомити український актор і режисер Олександр Ігнатуша.

Як з’ясував «Главком», до закриття поки не дійшло, але такий розвиток подій не виключений. Причина – недобір студентів: на новий навчальний рік записалися лише троє молодих людей. Студенти, які нині навчаються на старших курсах, зможуть довчитися, а от в разі недобору нових курсів постане питання доцільності існування цілого коледжу. Брак охочих вчитись є навіть попри те, що коледж забезпечує учнів житлом, а деякі викладачі приїжджають сюди навіть із Києва.

Проти закриття навчального закладу виступив гурт «Шпилясті кобзарі», який записав відеозвернення. Музиканти закликали молодь вступати на перший курс.

Директор коледжу Світлана Колосовська бідкається, що із цьогорічного держзамовлення у 12 людей набрали лише четверту частину, що не дає можливості прийняти новачків на новий навчальний рік навчання. Весь курс навчання триває чотири роки. Нині у коледжі залишився 21 учень. До останнього моменту діти і батьки вирішували, як діяти в ситуації, яка склалася. Є декілька причин зниження популярності коледжу у молоді. Одна з них –  учні і випускники не хочуть демонструвати свою майстерність на безкоштовних конкурсах і концертах. Інша – брак реклами.  

Директор коледжу Світлана Колосовська розповіла про те, чому у коледжі, який працює з 1989 року, загострилися проблеми з набором нових учнів та скільки коштує державі підготовка одного кобзаря. Керівник сподівається, що розголос, який набула історія із можливим закриттям закладу допоможе загітувати молодь до навчання.

Новий набір триває до 25 липня. Як діятимете, якщо не заповните 12 місць, які відводить держзамовлення?

Так, до 25 липня ми продовжуємо набір дітей. Зараз зареєстровано троє осіб. Але з них не може група скластися. Бо у нас вищий навчальний заклад, а не загальноосвітня школа. Якщо більше ніхто не подасть заявки, то, звичайно, першого курсу у нас не буде. Натомість довчатимемо дітей, які навчатимуться на другому, третьому і четвертому курсах, усього 21 особа. Водночас на вакантні місця на цих курсах можемо набрати людей.

На три курси всього 21 особа - це вже недобір, який був і раніше. Чому про те, що все менше учнів ідуть до вас, гучно говорите тільки тепер?

Це специфічна спеціальність, на бандурі ідуть вчитися грати за покликом душі. У нас щороку виникали проблеми з набором. Минулоріч ми на 60% виконали замовлення. А цього року поки значно гірше.

Закриття можливе?

Зараз ні, продовжуємо навчання. Але наступного навчального року може просто не бути першого курсу. Зараз дуже великий розголос навколо нашого коледжу, хоч і з негативного приводу. Можливо, це допоможе донести інформацію про набір, тепер уже вся Україна знає про нашу ситуацію, щоб ближчі до нас райони дізналися про нас, хоча ми їздили до них з концертами.

Ваш коледж існує з 1989 року, але тільки зараз постало питання закриття через недобір. Як пояснити, що раніше цієї проблеми не було?

Найбільший курс – це був перший набір 1989 року, а саме 25 осіб. Потім були набори з 10, 12, 15 осіб. Якщо взяти всі чотири курси, то найбільше людей, які одночасно навчалися, – до 60 осіб було.

Якщо говорити про нинішній рік, то вступна кампанія не дуже добра цього року не тільки у нас, якщо говорити про коледж, а й всюди. Можливо, і в народжуваності причина, можливо, і ми десь недопрацювали, хоча рекламу робили, і у Facebook писали про набір, і викладачі наші їздили, і в інтернет-виданнях рекламу робили.  

Викладач вашого коледжу Олена Рубан каже, що причина ще й в тому, що учні і випускники закладу відмовляються грати на безкоштовних концертах.

Можливо, і є така проблема. Хоча «Шпилясті кобзарі» нас підтримують дуже добре. Але я не вправі судити тих, хто не хоче так грати. На превеликий жаль, лише тепер усі відгукнулися, хоча до цієї ситуації я зв’язувалася з людьми, які їздять по концертах, просила їх допомагати.

Олена Рубан каже, що більшість студентів, які у неї вчилися, не мали бажання навчатися. Чому?

Може, хтось десь ледарював, все може бути. Але всі працювали. Хто хотів вчитися, то міг піднятися високо, працювати у Консерваторії (Національної музичної академії України ім. Петра Чайковського), різних університетах. Не скажу, що всі ледачі. Є різні діти, як і у всіх навчальних закладах.

У ЗМІ писали про те, що в разі закриття коледжу 21 студент, які залишаються, будуть переведені до інших університетів. Це відповідає дійсності?

Якщо немає набору, то, звичайно, виникає загроза закриття. Питання було винесено на розсуд батьків, як вчинити. Батьки піднялися і вирішили: коледж продовжує працювати і діти у ньому навчатимуться.

Чи є можливість влаштувати до коледжу трьох людей, які уже записалися?

Немає. Індивідуального навчання загальноосвітнього циклу у вищих навчальних закладах бути не може, правила про це немає. Група має відштовхуватися від шести осіб і далі.

Скільки коштує підготовка одного учня за рік?

Якщо взяти наш бюджет на 2018 рік, то підготовка фахівця обходиться у 156 тисяч гривень на рік.

Які критерії відбору учнів у коледжі: є конкурсний відбір?

Як такої конкуренції не було. Наша «фішка» у тому, що ми брали до себе дітей без музичної освіти. Так, звичайно, робили прослуховування перед тим, як записати до себе. Повірте, з цих дітей зростали кращі студенти, ніж ті, які приходили вже з музичною підготовкою. Були і такі приклади в житті нашого коледжу. Ми і сьогодні беремо до себе як з підготовкою, так і без музичної підготовки.

Як держава може допомогти вашому коледжу?

Можливо нам могли б допомогти меценати, аби ми мали більше можливостей виїзної концертної діяльності за межами Київської області. По Київщині нам вдається їздити за кошти спонсорів, а от далі їхати складно. Потрібні більші гроші. Тому нас більш-менш добре знають саме на Київщині. Маршрутками по Київській області з’їздити на концерт обходиться нам у 3000 гривень.

Чи пропонують з-за меж Київщини приїхати з концертом?

Взяти участь у фестивалях пропонують. Наші люди в індивідуальному порядку їздили. Але ансамблями не можемо їздити. Це багато дітей, все впирається у гроші.

Хто ваш спонсор, меценат?

Є Анатолій Петрович Ворона (директор приватно-орендного сільськогосподарського підприємства «Дніпро»), він нам спортзал зробив, допомагає з бензином на дорогу, допомагає з ремонтом.

Випускники коледжу стають молодшими спеціалістами за спеціалізацією «Народні інструменти». Де працевлаштовуються потім?

Багато людей ідуть до Національної заслуженої капели бандуристів імені Майбороди, там більш ніж половина наших випускників. Багато з них є солістами капели. Деякі з наших випускників навіть за кордоном працюють.

Стрітівська вища педагогічна школа кобзарського мистецтва була створена у серпні 1989 року на базі восьмирічної загальноосвітньої школи. Організаційно спочатку школа була структурним підрозділом Богуславського педучилища, а з 1997 року стала окремим навчальним закладом І рівня акредитації.

Михайло Глуховський, «Главком»