Правозахисники закликали Міносвіти не приймати новий порядок про зарахування дітей до шкіл
Згідно з порядком, зарахування до шкіл відбуватиметься за місцем реєстрації дитини, а не за місцем фактичного проживання, як це відбувається сьогодні
Міністерством освіти і науки України був розроблений Проект Наказу «Про затвердження Порядку зарахування, відрахування та переведення учнів до державних та комунальних закладів освіти для здобуття повної загальної середньої освіти». Його запропонували 5 березня 2018 року для громадського обговорення. На думку правозахисників та депутатів, майбутній наказ обмежуватиме прийом першокласників до шкіл за фактичним місцем проживання, що позбавляє значну частину дітей права на освіту. Такі думки висловили Ірина Суслова, народна депутатка України; Земфіра Кондур, віце-президентка Ромського жіночого фонду «Чіріклі»; Людмила Янкіна, правозахисниця, керівниця проектів «Центру інформації про права людини», під час конференції у прес-центрі «Главкома».
Згідно з порядком, зарахування до шкіл відбуватиметься за місцем реєстрації дитини, а не за місцем фактичного проживання, як це відбувається сьогодні. Але зазначається, якщо в обраній школі не за місцем реєстрації є вільні місця, то першокласник матиме можливість відвідувати освітній заклад.
За даними Міністерства економічного розвитку 30% українців не живуть за місцем реєстрації. Суслова зазначає, що прийняття цього документу спричинить проблеми корупційного характеру.
«Батьки почнуть шукати корупційні шпаринки для того, щоб влаштувати своїх дітей до навчальних закладів» - сказала народна депутатка України.
Територіальна прив’язка до школи дискримінує дітей в праві на вільний доступ до освіти і суперечить Закону «Про освіту».
«Ця вимога нівелює прогресивну норму закону про доступ шкільної освіти. Адже в статті 13 Закону України «Про освіту» зазначено, що кожна особа має право здобувати початкову та базову середню освіту в закладі освіти (його філії), що найбільш доступний та наближений до місця проживання особи та не має обмежуватися право на здобуття освіти у будь-якому навчальному закладі на свій вибір», - говорить Янкіна.
Згідно з положенням проекту наказу, для зарахування дитини до школи, батьки мають надати низку документів, а саме: копія одного з документів, до яких вносяться відомості про місце проживання (паспорт громадянина, тимчасове посвідчення тощо), довідку про зареєстроване місце проживання, витяг з єдиного державного демографічного реєстру щодо реєстрації місця проживання чи перебування дитини, а також нотаріально завірений договір про оренду житла.
Вимога щодо нотаріально завіреного договору оренди суперечить положенню частини першої статті 881 Цивільному кодексу. Ця норма вимагає письмову форму договору оренди житла без нотаріального посвідчення.
«Цивільний кодекс України не вимагає нотаріально завіреного договору. Відтак Міністерство освіти та науки встановлює надмірні вимоги », - зазначає Янкіна.
Згідно з Цивільним Кодексом письмовий договір оренди житла є юридично дійсним і не потребує додаткового нотаріального посвідчення, щоб бути визнаним будь-якими фізичними чи юридичними особами в Україні, в тому числі органами державної влади чи державними установами – навчальними закладами.
«Усі ми знаємо, що орендодавці не хочуть укладати договори оренди, адже це зобов’язуватиме їх сплачувати податки. Я хочу звернути увагу, що не орендар не хоче укладати договір, а саме орендодавець. Ми не можемо сьогодні ставити в позицію залежності саме орендаря, який просто не може змусити орендодавця укласти офіційний договір оренди, оскільки це несе ризики для нього. Адже коли буде укладено договір оренди, то орендар може зареєструвати своє місце проживання (зі своїми неповнолітніми дітьми – Главком), а орендодавець не зможе самостійно ним розпоряджатися поки дитина (орендаря – Главком) не досягла 18-річного віку. МОН це також мав би врахувати», - говорить Суслова.
А от внутрішньо переміщені особи матимуть право надавати тільки довідку про реєстрацію ВПО.
«Якщо в людини немає довідки про реєстрацію внутрішньо переміщеної особи, то вона також опиняється за бортом доступу до освіти», - розповіла керівниця проектів «Центру інформації про права людини»
На думку правозахисників, даний наказ порушує права національних меншин. Адже за даними УВКБ ООН, 70% ромів не можуть підтвердити фактичне місце проживання. Значна частина з них не мають документів, що засвідчують особу чи громадянство.
«Є велика кількість людей, які проживають у нелегальних ромських поселеннях та не мають реєстрації. У разі прийняття порядку МОН про зарахування дітей до шкіл кількість дітей ромів, яка не буде охоплена освітою, буде ще вище. На сьогодні лише 1% ромських дітей мають повну середню освіту», - зазначає Земфіра Кондур.
Правозахисники разом з народною депутаткою Іриною Сусловою закликають МОН відкликати документ з державної реєстрації на доопрацювання. Наразі він знаходиться в Мінюсті на процесі юстування.
Пропонуємо переглянути запис прес-конференції