Шукайте нову школу! Куди іти 1 вересня? Все, що треба знати батькам про реформу освіти

Міністр освіти і науки Оксен Лісовий під час виступу у Верховній Раді 8 квітня підтвердив курс уряду на продовження освітньої реформи. Зокрема, йдеться про реорганізацію у старшу профільну школу. За 5 хвилин, які йому виділили за регламентом, він зазначив, що 85% батьків підтримують цю реформу. Нардепка Юлія Грішина з фракції Слуга народу вельми скептично поставилась до цих слів: зокрема, вона нагадала, що на сайті Кабміну петиція про перегляд реформи за добу набрала необхідні 25 тис. голосів. Отже, навряд батьки учнів у повному захваті від реформи.

Нині ж у школярів почалась остання чверть навчального року, після якої вони безтурботно підуть на канікули, а от про їхніх батьків так не скажеш. Перед ними постане питання: куди віддавати дитину 1 вересня? Чи залишить освітня реформа, яку нині активно втілюють в усіх куточках країни, шанс школяреві довчитися в його школі? Чи доведеться шукати нову? І чи знайдеться місце бодай у якійсь школі поруч з домом?

«Наразі батьки масово звертаються до освітнього омбудсмена та до органів управління освітою з проханням завершити навчання у «своєму» закладі освіти, де дитина розпочинала навчання», – зазначає у коментарі «Главкому» освітній омбудсмен Надія Лещик. Вона запевняє: частина батьків просто не розуміють, навіщо потрібна реорганізація освітньої мережі, зокрема, створення профільної старшої школи. 

Аби внести ясність, «Главком» поговорив про реформу з освітнім омбудсменом Надією Лещик та народною депутаткою, секретарем парламентського Комітету з питань освіти, науки та інновацій Наталією Піпою.

У чому суть реформи? «Молодша, середня і старша школи мають працювати відокремлено»

Наталія Піпа, народний депутат України, секретар Комітету Верховної Ради з питань освіти, науки та інновацій:

«Реформа насправді почалася у 2012 році – це Нова українська школа, НУШ. Для багатьох людей, хто не вникав у її суть, те, що відбувається зараз, стало несподіванкою, але насправді це давня інформація.

Молодша, середня школа і старша школи мають працювати відокремлено. На сьогодні молодша і середня вже відокремлені. Інколи в одному приміщенні є одночасно і молодша, і середня школи, але часто початкова школа розташована окремо. За законом, старша, або як її ще на називають, профільна школа по-новому запрацює з 1 вересня 2027 року. А з 1 вересня 2026-го року запрацюють 150 пілотних шкіл, щоб подивитися, як усе функціонуватиме.

Найвідоміша профільна школа у світі – це Гогвардс з «Гаррі Поттера». Старшокласник зможе обрати для себе один зі спеціалізованих профілів: фізико-математичний, технічний, мистецький чи спортивний профіль. І, відповідно, вивчатиме профільні предмети, плюс – основні (українська мова, математика, історія України, іноземна мова), плюс ще один на вибір – будь-який непрофільний, наприклад, фінанси.

Відповідно, Національне мультипредметне тестування (НМТ) буде складатися з п'яти предметів. Зараз на НМТ складають чотири, з закінченням воєнного стану буде вже п'ять: українська мова, математика, історія України, іноземна мова та ще один предмет на вибір – для спеціалізації.

Ця реформа вже давно діє і в сусідній Польщі, і в Німеччині, і в Британії, і в Сполучених Штатах. Це те, що англійською називається High School.

Її переваги очевидні: це менша кількість предметів, підготовка до тестування без репетиторів. Ця реформа потрібна, щоб ми були конкурентні на світовому ринку праці. 

Крім того, тривалість профільної школи не два роки, як сьогодні вчиться старша школа, а три. Ми інтегруємося в європейський освітній простір, а там немає неповнолітніх студентів. У Євросоюзі школу закінчують у 18 – коли дитина може сама ухвалювати рішення щодо університету, щодо студентського життя, щодо життя в гуртожитку тощо».

Надія Лещик, освітній омбудсмен:

«Реформа старшої школи – це важливий фінальний крок, без якого неможливе повноцінне втілення реформи Нової української школи загалом та інтеграція України в європейський освітній простір. Адже в країнах ЄС здебільшого 12-річна повна загальна середня освіта, 11-річна освіта залишилася у трьох пострадянських країнах: Білорусі, Росії, Азербайджані.

Наразі учні у 10-11 класах вивчають 15-20 навчальних предметів. Їх зміст часто перенасичений науковими фактами, термінами, які просто заучуються та забуваються. Результати дослідження PISA-2022 свідчать, що частина учнів не досягає базового рівня грамотності з математики (42%), читання (41%), природничо-наукових предметів (34%). А нерівність між сільськими та міськими школами становить: з читання – майже 5 років навчання, з математики – більш ніж 4,5 роки навчання, з природничо-наукових дисциплін – майже 4 роки навчання.

Саме тому важливо створювати академічні ліцеї, де буде забезпечуватися якісна освіта, а дитина отримає більше освітніх можливостей і зможе свідомо обрати майбутню професію, адже вже отримає досвід спеціалізації. Також це допоможе зменшити освітню нерівність між дітьми з міських та сільських населених пунктів».

Тобто учні 9-х класів писатимуть Національне мультипредметне тестування – щоб потрапити до обраної школи чи коледжу, відповідно до набраних балів?

Наталія Піпа:

«Сьогодні рішення щодо цього не ухвалено. Можу впевнено сказати, що цьогоріч дев’ятикласники не будуть складати НМТ, тому що би були б ухвалені відповідні зміни до закону. Змін немає. У майбутньому планується зовнішнє незалежне оцінювання.

Водночас в європейських країнах діти складають певні екзамени після четвертого класу, дев'ятого класу і після закінчення школи. Так у них з'являється навичка підготовки до іспитів, вони не так переживають за іспити. Ми ж нині ні в четвертому, ні в дев'ятому класі не здаємо жодних екзаменів, а потім наші діти приходять на НМТ і почуваються дуже розгублено».

Отже, що якщо дитина не добере кілька балів на НМТ після дев’ятого класу, вона не потрапить до 10-го?

Наталія Піпа:

«Хочу запевнити: система освіти України гарантує: кожному після четвертого класу і кожного після дев'ятого класу є місце. У будь-якому випадку всі діти зможуть потрапити в 10-й клас або ж у професійні ліцеї – якщо того захочуть. Діти матимуть обидві можливості. В українській освітній системі всім знайдеться місце».

З якого року відбуватиметься чіткий поділ на молодшу, середню і профільну школи?

Надія Лещик:

«Відповідно до Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про повну загальну середню освіту» до 1 вересня 2024 року Верховна Рада Автономної Республіки Крим, обласні (з урахуванням пропозицій міських, сільських, селищних рад), Київська та Севастопольська міські ради мали затвердити плани формування мережі закладів освіти, що забезпечують здобуття повної загальної середньої освіти.

А до 1 вересня 2027 року засновники ліцеїв мають з урахуванням вищезазначених вимог утворити ліцеї та забезпечити їх належною матеріально-технічною базою, обладнанням, доступом до мережі Інтернет, забезпечити підвезення тощо. Плани формування мережі закладів освіти вже були затверджені, частина їх уже виконана. Більшість громад поступово формують мережі закладів освіти, частина її завершила, частина очікує.

За даними Міністерства освіти, на кінець 2025-го року в Україні було 39% громад, які вже мають затверджені мережі закладів освіти, і 36% громад, які перебували на стадії громадського обговорення.

Тому частина учнів вже здобувають шкільну освіту не в тих закладах освіти, де розпочинали її здобувати. Тобто частина закладів, де учні розпочали здобувати відповідний рівень освіти, вже реорганізовані або у процесі реорганізації та мають статус початкових шкіл та/або гімназій, а частина ліквідовані або їхня діяльність призупинена. Частина громад вже забезпечують учнів підвезенням до іншого закладу освіти або планують це зробити з 1 вересня 2026 року».

Не всі діти зараз навчаються за програмою НУШ. Деякі учні середньої школи навчаються за іншою програмою. Їм все одно «накинуть» зайвий рік, тільки щоб вони закінчили 12 класів?

Надія Лещик:

«Учні, які зараз навчаються в 9-х класах, не навчаються за стандартами НУШ. Вони здобувають освіту за Типовою освітньою програмою закладів загальної середньої освіти III ступеня, затвердженою наказом Міносвіти від 20 квітня 2018 року № 408. Цей Державний стандарт втрачає свою чинність 1 вересня 2026 року. Тому постало питання, за яким стандартом та програмою навчати дітей 10-х класів у 2026/2027 та 11-х класів у 2027/2028 навчальних роках? Щоб виправити ситуацію та надати змогу 9-класникам довчитись у 10-11 класах за старою програмою, Міністерство освіти і науки України поінформувало, що дію Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти буде продовжено до 2028 року. Наразі у Верховній Раді України зареєстровано два законопроєкти №15082 від 16.03.2026 року) та № 15082-1 від 26.03.2026 року) щодо права учнів, які розпочали здобуття базової середньої освіти у 2020/2021 та у 2021/2022 навчальних роках завершити навчання у своєму закладі.

Початкова та середня школа вже навчаються за програмою Нової української школи. Постановою Кабінету міністрів України від 26.12.2025 № 1810 затверджено оновлений Державний стандарт початкової освіти. За ним навчатимуться першокласники з 1 вересня 2028 року».

А що робити тим громадам, які через реформу залишилися без школи поруч? Чи не є це порушенням конституційного права на здобуття середньої шкільної освіти?

Депутати Закарпатської облради зауважують, що освітня реформа може призвести до звуження доступу до повної середньої освіти, особливо в сільських і гірських громадах. Проблеми підвозу учнів, особливо у сільській місцевості, актуальні для багатьох регіонів України, наприклад, Івано-Франківської та Чернівецької областей.

Надія Лещик:

«Відсутність закладу освіти в межах громади не знімає обов'язку з органу місцевого самоврядування створити умови для здобуття повної загальної середньої освіти дітьми, які проживають у громаді. Відповідно до частини 3 статті 37 Закону України «Про повну загальну середню освіту», засновник закладу загальної середньої освіти зобов’язаний забезпечити можливість учнів продовжити навчання на відповідному рівні освіти у разі реорганізації чи ліквідації закладу загальної середньої освіти. 

Як засновник закладу загальної середньої освіти буде виконувати свій обов'язок – чи забезпечувати підвезення до закладу освіти в іншому населеному пункті своєї громади, чи створить умови для навчання в іншій громаді – закон не деталізує.

Якщо у громаді створено ліцей і діти з інших закладів освіти вже здобувають там освіту, і є місце для дітей з інших шкіл, то вже варто перевести дітей до ліцею та дати можливість завершити там 10-й та 11-клас. 

Деінде необхідно забезпечити підвезення. На початку реформи мова йшла про пансіони, наразі питання їхнього функціонування є проблемним, незрозуміло, хто має його фінансувати, й частина батьків проти проживання дитини в пансіоні. 

Не в усіх громадах буде можливо створити академічний ліцей. Але кожна громада має забезпечити дітям доступ до повної загальної середньої освіти! Зауважу, що відповідно до статті 13 Закону України «Про освіту», здобуття освіти у закладі найбільш доступному та наближеному до місця проживання дитини забезпечується лише для учнів початкової та базової середньої освіти». 

Як реформа вплине на учителів – чи буде кому вчити дітей?

Наталя Піпа:

«У нас є в країні, на жаль, демографічна серйозна криза. У 1991-му році в нас було 52 млн. Відкрили залізну завісу, люди почали їздити для всіх країн світу. До широкомасштабного року вторгнення в 2022 році в нас було 40 млн. Зараз, за різними підрахунками, нас від 35 до 32 млн.

Відповідно, на меншу кількість учнів ми маємо ту саму кількість вчителів. Водночас важливо, що класи стали менші: початковій школі в нас класи по 24 учні – раніше було 30. Зараз кажуть, що бракує вчителів. Це тільки частково так: бракує зазвичай у великих містах і на певні дисципліни: англійська, математика, фізкультура. Тобто це ті вчителі, які легко знаходять собі роботу в інших сферах: вчитель англійського займається репетиторством чи йде в приватні школи. Так само з вчителями математики. Вони легко собі знаходять роботу поза межами школи. Вчителі фізкультури йдуть працювати в фітнес-центри.

У селах ситуація інша. Там зменшується кількість дітей. Відповідно, там вчителів аж забагато, бо там один вчитель намагається втримати ставку. Ключовим моментом є кількість дітей у кожній конкретній школі, адже держава не може утримувати школу, в якій навчаються від п’яти до сорока дітей.

До широкомасштабного вторгнення в Німеччині проживало 80 млн громадян, а в Україні – 40 млн. Але у багатій Німеччині нараховувалося чотири тисячі шкіл, а в Україні – вісім тисяч. Тому так, щось буде змінюватись, але це не означає, що в кожній школі будуть звільнені вчителі. Розумієте, треба вчитися не просто в найближчій школі до будинку, а в школі, де дають добрі знання. Профільна школа створюється саме для цього, щоб дати дитині заглиблюватись в те, що вона хоче. І так, це може деколи означати, що буде ходити не в найближчу школу, а школу, де їй викладатимуть потрібні саме їй предмети».

Наталія Сокирчук, «Главком»