Табачник повертається? Ректор НАУ заявив про рейдерське захоплення вишу
«В університеті зранку в четвер почався «бєспрєдєл»
Скандал в Національному авіаційному університеті. 7 жовтня Міністерство освіти і науки видало наказ про дочасне розірвання контракту з ректором Національного авіаційного університету Володимиром Ісаєнком. «Підстави, передбачені контрактом» – ідеться в зашифрованому офіційному повідомленні міністерства, яке посилається на ч. 8 ст. 36 Кодексу законів про працю.
Пізніше один із членів наглядової ради університету Микола Тепан пояснив підстави для звільнення так: неналежна підготовка студентів, невикористання закупленої раніше авіатехніки. 9 жовтня частина трудового колективу звернулася до президента Володимира Зеленського з проханням втрутитися в ситуацію, захистити і підтримати ректора. «Цьому передувала тривала непроста боротьба проти неодноразових спроб рейдерського захоплення університету та заволодіння безцінною київською землею», ідеться в листі.
Сам Володимир Ісаєнко розповідає, що найбільші негаразди разом із регулярними незаконними перевірками прийшли до університету після призначення в.о. міністром освіти і науки Сергія Шкарлета, якого пов’язують давні стосунки з одіозним міністром освіти часів Януковича Дмитром Табачником. Нібито саме руками Шкарлета тепер повертають до університету «стару корупційну команду, яка розкрадала землю». Під «старою командою» маються на увазі колишній в.о. ректора Рімвідас Хращевський і колишній прректор Максим Луцький. Останній найбільш відомий як член «Партії регіонів», народний депутат 5 і 6 скликань, «тушка» та кум того ж Дмитра Табачника. В інтерв’ю «Главкому» Володимир Ісаєнко заявив, що нині через суд намагається зупинити розірвання контракту і до остаточного вердикту не збирається поступатися посадою, яку він обіймає з 2018 року після перемоги у конкурсі.
«Зранку 22 жовтня почався «бєспрєдєл». Луцький привіз своїх людей, стоять його машини. Стара команда забігла в середину, лякають людей, вимагають у співробітників документи. У них немає наказу (про призначення т.в.о. ректора)», – розповів Ісаєнко.
Наказ про ваше звільнення за підсумками засідання кадрової комісії міністерства був підписаний ще 7 жовтня. Потім 15 жовтня члени наглядової ради НАУ проголосували за ваше звільнення. Вам пояснили, за що виганяють? Як ви самі дізналися про цей факт?
Мені зателефонували з роботи, коли я перебував у лікарні, на лікарняному був. Подзвонили і кажуть, мовляв, з міністерства принесли наказ про розірвання з вами контракту. Щодо засідання наглядової ради. Це неправда (що вона проголосувала за звільнення – «Главком»). Це було зібрання окремих членів наглядової ради, яке відбулося непублічно, за відсутності ректора. Якщо вони запросили міністра, щоб він з чимось виступав на їхньому засіданні, то повинні були запросити і ректора, опонента, ту людину, яку в чомусь звинувачують. Але цього всього не було зроблено, я був відсутній, я не міг апелювати, не міг відповісти на питання. Більше того, засідання відбулося на території міністерства, не університету. Її засідання зібрав міністр, хоча такі повноваження ніде не прописані. На засіданні були присутні дев’ятеро людей із 17 членів наглядової ради. Вони створили групу у WhatsApp, через яку написали членам наглядової ради – терміново запросили. Так, є процедура відкликання (зняття з посади) ректора за допомогою наглядової ради. Але ці механзіми мають передувати наказу міністерства, а не навпаки, як відбулося зараз. Ніякого мого звіту не було.
Для вас звільнення було очікуваним і чому саме зараз це сталося?
Рішення саме в цей момент було для мене несподіваним. Ви пам’ятаєте, яким чином цей тимчасовий виконуючий обов’язки (т.в.о.) міністра був заведений на посаду. Спочатку його кандидатуру розглядав парламентський комітет, потім безпосередньо парламент. Комітет не дав згоди на його призначення. Тоді пішли іншим шляхом: призначили його т.в.о. міністра через Кабмін. Як тільки його призначили, до мене почала доходити інформація, що він вимагає документи щодо університету і збирає компромат на університет. Буквально протягом місяця після його приходу, була ініційована перевірка Державною службою якості освіти.
Що стало підставою?
Скарги. Було заявлено, що є певні претензії щодо підготовки іноземних студентів. Була заява від колишнього ректора Миколи Кулика (ректор з 2008 до 2015 років) про це. Але за час його керування університетом, він його розвалив, запустив забудовників на територію і організував багато корупційних схем. Тобто вчинив багато порушень, які були виокремлені в окрему кримінальну справу, зараз він уже четвертий рік триває суд у відповідній кримінальній справі. Окрім того, один з колишніх працівників університету звинувачував Кулика у плагіаті. Було проведено службове розслідування, яке встановило факт плагіату, було судове розслідування і є рішення суду щодо того, який підтвердив плагіат.
Є ще одна заява (скарга) від двох студентів однієї з льотних спеціальностей про те, що вони незадоволені умовами навчання, а особливо практичною підготовкою. Тобто десь зі 100 студентів 98 задоволені, а вони – ні. Так от, ці двоє написали скаргу. Один з чоловіків уже завершив льотну підготовку і зараз пішов працювати в одну комерційну авіаційну школу. А ця комерційна школа вважає наш університет своїм конкурентом.
Тут не йдеться про наші недопрацювання… Додав би, що у скарзі студент скаржився насправді на попереднього ректора Кулика. Тобто комісія, яка працювала у нас в університеті знайшла цю давню скаргу на нього, але приписали її на мою адресу. Я впевнений, що вона (комісія) була упереджена, вони приїхали з готовими рішеннями. За той короткий час, що вони тут пропрацювали, не можна було підготувати такий детальний матеріал (щодо порушень)… До цього було багато різних дрібних запитів, скарг. Ініціював їх в тому числі один із народних депутатів, який надіслав нам за пів року більше тридцяти запитів і звернень з Верховної Ради, які відволікали колектив університету від роботи. Я хочу вам показати цим, що була певна кампанія проти університету.
Про якого депутата йдеться? В чому був його інтерес влаштовувати «навалу»?
Це Богдан Торохтій. Його інтерес в тому, що він з Кропивницького. А там льотна академія і земля.
Один із членів наглядової ради, Микола Тепан, серед причин, чому з вами слід розірвати контакт, називав незадовільну підготовку студентів і те, що ви не експлуатуєте закуплену авіатехніку, яка простоює. Про що мова?
Я добре знаю Миколу Тепана. Свого часу, коли його призначали головою наглядової ради, він був керівником авіаційного підрозділу Державної прикордонної служби. Раніше це була абсолютно незалежна людина, яка об’єктивно могла оцінити роботу і діяльність університету, і керівника, ректора. Після того, як він був звільнений у минулому році, незалежним припинив бути.
Зараз він є керівником авіаційного напрямку у «Чернігівській вищій авіаційній школі (ТОВ ЧВАШ). Це комерційна структура, яка займається підготовкою пілотів. Іншими словами, він представляє зацікавлену структуру, конкурентну в підготовці пілотів… Ми з ними уклали угоду, із цією авіаційною школою співпрацювали з 2017 року. Поки ми не закупили свою техніку, ми користувалися їхніми послухами, їхніми літаками, їхніми інструкторами.
Закупили, але не використовуєте. Чому?
Знаєте, за чотири сезони ця авіаційна школа заробила на наших студентах, за надані послуги більше $500 тис. Ці його заяви звучали не як від об’єктивної людини, генерала і керівника відповідного підрозділу Державної прикордонної служби, який відповідає за авіацію, а вже як комерсанта. У нього є конфлікт інтересів. Адже ми піднімаємо свій рівень, закупили техніку, яка значно краща за їхню. Вони літають на літаках виробництва 70-80 років. Натомість ми закупили нову техніку: два абсолютно нових TecnamP2002, два вживаних Tecnam 2012 року виробництва, один американський літак Cessna 2007 року виробництва, адаптований до європейських норм і правил. Умовно, у нас нині найстарший літак 2007 року, а в них літаки 1975 року.
Минулого році ми закупили тренажер французького виробництва, який на сьогодні є єдиним в Україні сучасним тренажер для підготовки пілотів, диспетчерів. Він дає можливість навчатися не на одному класі, а на чотирьох класах літаків: від навчальних двомісних літаків (курсант та інструктор) до наймасовіших літаків у світі (Boeing 737, Airbus320). Його привезли в грудні. Приїжджали французькі фахівці, встановили його у нас, урочисто відкрили 20 грудня. А літаки ми завезли наприкінці січня цього року, у лютому провели відповідні оформлення всіх необхідних документів по розмитненню цих літаків. Всього мова про п’ять літаків… Тільки в березні ми почали подавати документи на їх оформлення і проходження відповідної сертифікації. Згідно з діючими документами, нормами і правилами Державіаслужби, ця процедура в нормальних умовах здійснюється впродовж шести місяців. Це коли немає карантину. Ми ж розуміли, що літаки закупили за державний кошт і вони не мають простоювати. Я кілька разів зустрічався з керівником Державіаслужби, переконав, що нашим процедурам потрібно надати певний пріоритет, бо їх чекають студенти, які у нас навчаються, у тому числі студенти-іноземці, з якими укладені контракти.
Скільки коштує підготовка одного пілота у вашому університеті?
Підготовка пілота на рівень PPL, тобто пілота приватного літака, і CPL (пілота-інструктора) у нас займає чотири роки. Паралельно по завершенню навчання люди отримують сертифікат освітнього рівня бакалавра і сертифікат приватного пілота й комерційного пілота. Вартість такої підготовки у нас коштує приблизно 50 тис. євро за весь період навчання. Мова про чотири сезони практичної підготовки, тобто польоти. До цього слід додати теоретичну підготовку. Для порівняння, така ж програма льотної підготовки обійдеться у країнах Балтії, Польщі, Чехії приблизно у 70 тис. євро, в Італії — 100 тис. євро, у Німеччині, Франції — приблизно 130 тис. євро.
У нас до останнього часу був один літак на ходу, на якому тренувалися студенти. У минулому і в цьому році на ньому літали наші студенти. А ці п’ять літаків, які ми закупили, у стані сертифікації… До кінця цього місяця чекаємо на дозвіл на використання дво нових Tecnam.
9 жовтня співробітники університету виступили із листом-зверненням до президента України. Ваше усунення з посади пов’язують з викриттям вами корупційних схем попередників. Про які конкретно схеми ідеться? Кого можете назвати причетним до корупції? Які кримінальні справи щодо цих фактів відкрито?
Початок кримінальних справ починається у 2007-2008 роках, коли Кулик спочатку виконував обов’язки, а потім став ректором за підтримки Дмитра Табачника. Тоді, у 2008 році Табачник прийшов з 20-ма депутатами на вибори ректора і тиснув на колектив, щоб вибрали Кулика. З того часу діяли корупційні схеми: проводилась забудова території університету. Зараз у нас є три висотні житлові будинки, більше тисячі квартир, більше 600 квартир ще будуються. Окрім того, добудовується третій будинок, теж біля 600 квартир. З одного боку, це інвестиційна підтримка університету, а з іншого боку – вона перетворилася у його грабіж… Коли я прийшов, у нас практично всі підрозділи були збитковими: студмістечко, центр харчування. Мільйонні заборгованості.
То хто саме корупціонер?
Попередня команда. Ректор Кулик, Максим Луцький, який був першим проректором і вся команда проректорів, яка була якраз ініціаторами цього розкрадання. У слідчому провадженні знаходяться дуже багато справ. Коли я прийшов, то я застав безліч відкритих справ на рівні ГПУ, СБУ, ДБР, НАБУ. Не було в наявності багатьох документів, і копій, і оригіналів. Оскільки тривали слідчі дії, була виїмка документів. Ми досі щодо деяких об’єктів, справ, проєктів, договорів не маємо завірених копій. Весь час тривають слідчі дії, мене викликають (на допити), але до 99% договорів, які знаходяться в розслідуванні, я не маю ніякого відношення, бо їх не підписував.
2 червня у президента відбулася зустріч з великою кількістю керівників вищих навчальних закладів. Чи піднімали ви ці питання?
На нараді я був одним з 25 запрошених ректорів. Розмовляли про проблеми, які існують в освітній галузі, чим вони заважають, що потрібно зробити, щоб їх вирішити. Я виступив, потім вручив президенту наші пропозиції щодо покращення роботи освітньої галузі. У своєму виступі я сказав, що університети потребують значно більших коштів для розвитку, щоб закуповувати нову техніку, програмне забезпечення, запрошувати кращих фахівців, українських і закордонних. Одним із потенційно важливих шляхів залучення інвестицій є навчання іноземців, вони платять значні кошти, приносять їх Україні. Середня оплата іноземця у нас в університеті за один рік навчання становить біля $3 тис. Це лише теоретична частина. Про вартість практики я розповів раніше. Щодо дискредитації, то тоді ще цієї теми не було, тому не запитував. Тоді хтось з голосу запропонував, мовляв, давайте призначимо Шкарлета міністром. І потім хтось сказав, мовляв, гарний хлопець, може, і добре (що його буде призначено). На цьому все.
Міністерство освіти і науки анонсує, що з 22 жовтня в.о. буде призначено Рімвідаса Хращевського. Дозволите йому зайти до кабінету?
Він уже приходив до університету, він якраз був другим в.о. у 2015 році, пропрацював на цій посаді менше трьох місяців. Його каденція в НАУ закінчилася тим, що міністр Сергій Квіт його звільнив за те, що той порушив цілу низку законодавчих актів, а якщо сказати простіше, то за те, що він продався попередній команді Максима Луцького і компанії… Після того, як я дізнався про наказ міністра про розірвання контракту зі мною, я подав позов до суду про скасування цього наказу.
Максим Луцький також повернеться до університету?
За моєю інформацією прийде стара команда Луцького. Хращевський уже бігає з командою, залякують людей, розповідають, кого вони будуть звільняти. Вони вважають, що ця команда топ-менеджменту, тобто проректори і декани не відповідають тим цілям і завданням, які стоять перед Хращевським. Єдина мета у них – повернути собі тіньові схеми, насамперед забудову університету.
Чи зверталися до когось із високопосадовців по допомогу?
Ні, не з ким не розмовляв. Тільки офіційні листи надсилав. Коли колектив мене підтримав, за один день ми зібрали більше 500 підписів і це в умовах карантину, коли більшість наших працівників перебувають поза університетом, працюють дистанційно. Вчена рада зібралася, проголосувала за підтримку мене як керівника університету. Наш університет уже третій рік поспіль знаходиться у топ-5 найпопулярніших університетів країни за вступом студентів на перший курс. У цьому році ми знову у топ-5, прийняли біля 5,5 тисяч студентів, це на 30% більше, ніж в минулому.
Колектив готовий виходити на акції протесту на ваш захист?
Мене про це вже запитували. Але я сказав утриматись, ми повинні працювати у правовій площині. Охочі були, пропонували, що підуть до міністерства, до Офісу президента. Але я не радив би це робити в умовах карантину, це буде не дуже добре. Я сам зараз на ізоляції, на лікарняному. Не хочу, щоби люди ризикували своїм здоров’ям.
Ваші опоненти вам закидають, що у 2019 році ви стали лауреатом антипремії «Академічна негідність 2019» за те, що Юрія Теслю (доктор технічних наук, професор, автор теорії несилової взаємодії), якого називають псевдонауковцем, влаштували на роботу в університет. Цей факт позначився на нинішньому рішенні вас звільнити, бачите у цьому причинно-наслідковий зв'язок?
Звичайно, він є. Усі чотири роки, поки я працюю в університеті, ми відчували тиск. Максим Луцький розгорнув кампанію з дискредитації, запустив відповідний сайт reider-nau.com. Це все чорний піар.
Одна із задач в.о. ректора – підготувати університет до нового конкурсу. Якщо ви упевнені в тому, що колектив вас підтримує, братимете у ньому участь?
Ні. Якщо міністерство не вважає за потрібне мене бачити на посаді законно обраного ректора, у якого пройшла тільки половина терміну… Коли я прийшов виконувати обов’язки, за цей час прибрав корупціонерів, і тільки після цього міністр оголосив конкурс на посаду. Тому що вже не було тих, хто залякував, грабував людей, хто мав психологічний, юридичний, фінансовий вплив на співробітників університету. Зараз я боюся, що вони повернуться, приберуть тих керівників, які розбудовують факультети, кафедри.
Ректори інших університетів телефонували з підтримкою? Хто саме?
Телефонували, співчували, погоджувалися, що йде серйозний «накат» на університет, на мене як його очільника і сказали, що будуть підтримувати, але всі чекають того, що я доведу свою правоту у правовому полі в тому числі. Багато з них поділяють мої думки, але ж вони залежні від міністерства, від конкретно міністра, вони бояться виступити публічно, бояться отримати відповідний фідбек. Вони захищають свої колективи. Називати тих, хто телефонував, не буду. …Т.в.о. міністра Шкарлет є ставлеником команди Луцького, Табачника. Це людина, яка від них залежна, вони ставили його ректором у Чернігівський технологічний університет. Він відпрацьовує їм. Не знаю, може, на нього є якийсь компромат.
Михайло Глуховський, «Главком»