Україна має виконати сім рекомендацій Венеційської комісії без зміни статті 7 закону про освіту, - Головатий
За виконанням Україною рекомендацій Венеційської комісії будуть пильнувати як зі Страсбурга, так і з Брюсселя
Венеційська комісія у своєму висновку щодо положень нового закону України «Про освіту» стосовно викладання державною мовою, мовою меншин та іншими мовами не вимагає змінити статтю 7. Натомість у висновку йдеться про те, що багато складних чи суперечливих питань, з приводу яких виникли занепокоєння, може бути розв'язано вже досить швидко під час імплементації статті 7 шляхом ухвалення інших нормативних актів – передовсім в рамках Закону про загальну середню освіту. Про це в інтерв’ю «Главкому» розповів член Венеційської комісії Сергій Головатий.
Він зазначив, що Венеційська комісія наголошує, що для України «є правильним і таким, що заслуговує на схвалення, ставити за мету сприяти зміцненню державної мови та забезпечувати оволодіння нею усіма громадянами держави».
«Йдеться також про те, що саме такий підхід є «шляхом подолання наявних нерівностей у правах та прискорення більш дієвого об'єднання осіб, що належать до нацменшин, в єдине українське суспільство» (параграф 118). Адже направду і румуни, і угорці зазнають таких нерівностей, не володіючи на належному рівні державною», - сказав Головатий.
Він повідомив, що у підсумку Венеційська комісія визначила для України сім рекомендацій (параграф 126):
- «ухвалюючи імплементаційне законодавство, повною мірою використати можливості, передбачені частиною 4 статті 7, аби забезпечити достатній рівень навчання офіційними мовами Європейського Союзу – стосовно відповідних меншин»;
- «продовжувати забезпечення достатньої пропорції освіти мовами меншин – на додаток до навчання державною мовою – на рівнях початкової та середньої освіти»;
- «покращити якість навчання державною мовою»;
- «внести зміни до відповідних перехідних положень Закону про освіту з метою надання більше часу для поступовості реформи»;
- «передбачити, що на приватні школи не поширюються нові мовні вимоги – як це передбачено статтею 14 Рамкової конвенції»;
- «в рамках імплементації нового освітнього Закону ввійти в новий діалог з представниками національних меншин та всіма сторонами, що мають інтерес до питання мови освіти»;
- «гарантувати, що імплементація цього Закону не спричинить небезпеку для збереження культурної спадщини меншин та безперервності освіти мовами меншин у традиційних школах».
Головатий зазначив, що за виконанням цих рекомендацій у подальшому будуть пильнувати як зі Страсбурга (сама Венеційська комісія та ПАРЄ), так і з Брюсселя.
«Але наразі відомо, що Міністерство освіти вже розпочало активно діяти заради того, щоб Україна в цьому питанні й надалі зберігала репутацію партнера європейських інституцій, що заслуговує на довір'я», - сказав він.
Головатий нагадав, що Українська держава заявила, що вона дотримуватиметься рекомендацій Венеційської комісії. «То ж зачекаймо наступного року, коли цей закон (про загальну середню освіту. – Ред.) обіцяють ухвалити, та вже тоді будемо з вами бачити його і коментувати», - додав він.
Нагадаємо, 8 грудня Венеційська комісія прийняла рішення щодо положень нового закону України «Про освіту» стосовно викладання державною мовою, мовою меншин та іншими мовами.
Читайте також інтерв`ю Головатого:Навчання виключно мовою нацменшин? Такого не допускає жодна країна Європи!