Боронив Україну на східному та південному напрямках. Згадаймо Андрія Никитюка
Із початком повномасштабного вторгнення російських окупантів Андрій Никитюк став на захист Батьківщини
Щодня о 9 ранку українці вшановують пам'ять усіх, чиє життя забрала російсько-українська війна. Нині згадаємо Андрія Никитюка.
Захисник України Андрій Никитюк поліг на фронті 29 серпня 2026 року. Про це повідомляє «Главком» із посиланням на Львівську міську раду.
Андрій Никитюк народився 24 грудня 1968 року у Львові. Навчався у середній загальноосвітній школі № 30 м. Львова. Згодом здобув вищу освіту на біологічному факультеті Львівського державного університету імені Івана Франка. Пізніше проходив післядипломне навчання у Львівському державному медичному університеті імені Данила Галицького.
Проходив строкову військову службу.
Працював у державній установі «Львівський науково-дослідний інститут епідеміології та гігієни Міністерства охорони здоров’я України», а також у комунальному некомерційному підприємстві Львівської обласної ради «Клінічний центр дитячої медицини». Згодом продовжив наукову та професійну діяльність у Бельгії – в Католицькому університеті Левена (KU Leuven), Фламандському інституті біотехнологій (VIB) та компанії «Тіботек (Вірко)».
Зі слів рідних, Андрій був доброю, інтелігентною, турботливою та оптимістичною людиною, завжди готовою допомогти іншим. Багато читав, цікавився літературою та завжди був у курсі книжкових новинок. Любив готувати, шукав нові рецепти й охоче експериментував із незвичними стравами. Захоплювався велоспортом, любив природу і тварин, цікавився театром та культурним життям міста.
Із початком повномасштабного вторгнення російських окупантів став на захист Батьківщини. Боронив територіальну цілісність та суверенітет України на луганському, херсонському та донецькому напрямках у складі 24-ї окремої механізованої бригади імені короля Данила Сухопутних військ Збройних сил України.
Нагороджений пам’ятною медаллю «За оборону Торецької громади».
В Андрія Никитюка залишилися син та родина.
«Главком» долучається до хвилини мовчання. Ми вшановуємо памʼять усіх українців, які загинули у боротьбі за Батьківщину. Ми згадуємо загиблих від рук російських загарбників, запалюємо свічки пам’яті та схиляємо голови у скорботі під час загальнонаціональної хвилини мовчання, вшановуючи світлу пам’ять громадян України, які віддали життя за свободу і незалежність держави: усіх військових, цивільних та дітей, усіх, хто загинув у боротьбі з російськими окупантами та внаслідок нападу ворожих військ на українські міста і села.