Боровся із окупантами на Харківщині. Згадаймо Івана Мануса
За особисту мужність та відвагу захисник мав велику повагу серед побратимів
Щодня о 9 ранку українці вшановують пам’ять усіх, чиє життя забрала російсько-українська війна. Нині згадаємо Івана Мануса.
Захищаючи Україну від російських окупантів, поліг воїн зі Львова. Життя Івана Мангуса обірвалося 4 грудня 2024 року. Про це повідомила Львівська міська рада.
Іван Манус народився 17 січня 1979 року у Львові. Навчався у Ліцеї імені Івана Пулюя Львівської міської ради та у середній загальноосвітній школі №67 м. Львова. Згодом вступив до Львівського фахового коледжу транспортної інфраструктури Національного університету «Львівська політехніка».
Сершу займався приватним підприємництвом, заснував власну компанію «Будсам», впродовж останнього періоду працював на підприємстві, що займалося облаштуванням лікарняних палат для дітей з онкологією. У вільний час захоплювався рибальством, грибництвом, обожнював активний відпочинок.
За словами рідних, Іван Манус був надзвичайно добрим та справедливим, справжнім другом із чудовим почуттям гумору, завжди радо усім допомагав та був людиною з чистою душею і хоробрим серцем. Усі, хто знали Івана, поважали його та любили.
Із початком повномасштабного вторгнення, попри відсутність бойового досвіду, став на захист Батьківщини від загарбників. Боровся із окупантами на Харківщині у складі 419-го окремого стрілецького батальйону 42-ї окремої механізованої бригади Сухопутних військ Збройних Сил України.
За особисту мужність та відвагу мав велику повагу серед побратимів.
Прощання з героєм, який віддав життя, захищаючи Україну від російських окупантів, відбулося 13 грудня 2024 року у Гарнізонному храмі святих апостолів Петра і Павла у Львові. Поховали захисника на Личаківському кладовищі.
У Івана Мануса залишилися дружина, 16-річний син та сестра.
«Главком» долучається до хвилини мовчання. Ми вшановуємо памʼять усіх українців, які загинули у боротьбі за Батьківщину. Ми згадуємо загиблих від рук російських загарбників, запалюємо свічки пам’яті та схиляємо голови у скорботі під час загальнонаціональної хвилини мовчання, вшановуючи світлу пам’ять громадян України, які віддали життя за свободу і незалежність держави: усіх військових, цивільних та дітей, усіх, хто загинув у боротьбі з російськими окупантами та внаслідок нападу ворожих військ на українські міста і села.