Чи можна щось святкувати під час війни? Психолог дав поради українцям
Важливо розуміти, що суспільство зараз живе наче зі зрізаною шкірою
Питання святкувань під час війни дуже складне, бо воно про перегляд старого соціального договору, старих соціальних установок та створення нових. Це про боротьбу одразу кількох соціальних груп. Про це в коментарі для «Главкому» розповів психолог Валентин Кім.
«Розумієте, в Україні люди залучені у війну різною мірою. І йдеться не лише про участь у бойових діях чи у волонтерстві, а у першу чергу – про емоційну заглибленість. В основному критика самої постановки питання про те, чи припустимо у воєнний час ходити у кіно, кав’ярні, влаштовувати сімейні чи професійні свята, лунає від людей, які сильно емоційно залучені у війну», – поділився психолог.
Валентин Кім вважає, що однозначної відповіді тут немає, бо будь-яка позиція піддається критиці людей з іншого табору.
«Приміром, якщо хтось стверджує, що ніякі розваги неприпустимі, доки Україна не перемогла, у відповідь посипляться заперечення від людей з груп невисокої чи фрагментарної заглибленості. І навпаки. Відповідь на це питання у будь-якому разі приречена на критику, бо ці групи є непримиримими щодо порядку денного одна одної, оскільки вони по-різному сприймають образ пересічного українця: як він має поводитися, як і що він має сприймати, як і до чого ставитися», – зазначив психолог.
Так, існують певні економічні міркування: економіка живе не за рахунок кількості грошей, а за рахунок швидкості їхнього обороту. Якщо у країні будуть працювати дрібний і середній бізнес, заклади харчування, це дасть можливість заробляти і витрачати великій кількості людей і прискорить оборот коштів.
«Водночас усвідомлюючи, що країна фактично бореться за своє існування, якось недоречно виправдовувати прагнення розважитися міркуваннями щодо сприяння економіці. З емоційної точки зору, я чудово розумію людей, у яких сама думка про розваги зараз викликає оторопіння. З раціональної точки зору, у мене є розуміння, що економіка має розвиватися, а люди мають продовжувати жити. Однак кожен вкладає власний сенс у розваги та «переключення». Загального висновку тут немає», – говорить Кім.
Безумовно, людина повинна скидати напругу, бо постійний стан напруженості негативно впливає на здоров’я та сприйняття реальності. У цьому розумінні сфера послуг – кіно, ресторани – можуть виконувати цю корисну функцію.
Психолог підкреслює: важливо розуміти, що суспільство зараз живе наче зі зрізаною шкірою: будь-який доторк – вкрай болісний. Можу навести власний приклад.
«У перші тижні війни ми з товаришами вивозили людей з гарячих точок у більш безпечні. І я пам’ятаю, як 8 березня ми їхали через містечка на Вінниччині, бачили, що чоловіки поспішають додому із букетами квітів, і просто не могли зрозуміти, як таке взагалі можливо. Можете уявити собі стан людей, які вибираються з окупованих територій, проходять жахи фільтраційних таборів, які чекають на звільнення свого міста, і раптом потрапляють туди, де всі спокійно п’ють каву і ходять по магазинах, частина з яких ще й під вивісками російською мовою», – підсумував Кім.
Психолог наголосив, що у травмованих людей будь-яка демонстрація мирного життя викликає дуже глибокий дисбаланс сприйняття, когнітивний дисонанс.