Коли погасне телевізор. Що робити власникам супутникових тарілок?

Вже кілька місяців поспіль найрейтинговіші українські телеканали переривають трансляцію дивними повідомленнями. Глядачів посеред програм чи фільмів попереджують  про те, що вже скоро вони зможуть не побачити те, до чого так звикли. Мова про те,  що з наступного року супутниковий сигнал українських мовників буде закодовано. Чотири найбільші вітчизняні медіахолдинги домовилися про кодування своїх каналів з 20 січня наступного року. Серед учасників «змови»: «1+1 Медіа» Ігоря Коломойського, «Медіа Група Україна» Ріната Ахметова, StarLightMedia Віктора Пінчука і Inter Media Group Дмитра Фірташа.

Наприклад, телеканали «1+1», «2+2» и «ТЕТ» переривають трансляцію в прайм-тайм на дві хвилини заради оголошення такого змісту: «Увага! Це повідомлення саме для тебе! Уже на початку 2020 року супутниковий сигнал цього та інших українських телеканалів буде закодовано! Щоб мати змогу дивитись їх надалі, негайно звернись до офіційного телевізійного оператора!».

Кодуванню підлягатимуть 23 топові всеукраїнські канали: «1+1», «2+2», «ТЕТ», «ПлюсПлюс», Уніан, «Бігуді»; «СТБ», ICTV, «Новий канал», М1, М2, «Оце»; «Інтер», НТН, К1, К2, «Мега», «Піксель», Zoom, Enter-фільм; ТРК «Україна», «НЛО ТБ», «Індиго», «Ескулап ТБ».

Приблизно 40 регіональних та всеукраїнських телеканалів залишаться у відкритому доступі: «5 канал», «UA: Перший», «Прямий», «112 Україна» тощо. А ще для вільного перегляду залишаться доступними чимало російських телеканалів, які ніхто не кодує і не збирається. І саме вони можуть запропонувати альтернативні улюбленим передачам українців. Іншими словами, на шостому році гібридної війни з РФ українські телевізійники своїми ж руками створюють чудову можливість для кремлівських пропагандистів заволодіти увагою, а відтак – і головами значної частини українських телеглядачів.

Кого торкнеться телеблекаут?

За інформацією «1+1 Медіа», від кодування постраждає третина українських глядачів. Це - власники супутникових тарілок, які не підключені до офіційного провайдера. В Україні станом на сьогодні таких два — Viasat та Xtra TV. На український ринок також збирається вийти потужний французький провайдер Vivendi, але наразі це тільки плани.

До речі, керівник напрямку платного телебачення і член правління групи «1+1 медіа» Ярослав Пахольчук визнає: найбільше від кодування постраждають люди у маленьких віддалених селах. «Сьогодні більшість територій вже покриваються або ефірним, або інтернет-мовленням. Однак, дійсно, у віддалених маленьких населених пунктах залишається тільки супутник», - зазначав він.

Що робити?

Варіант 1 – придбати (в магазині електроніки або у свого оператора) супутниковий приймач однієї з двох діючих сьогодні в Україні DTH-платформ – Viasat або Xtra TV. Постачальниками таких тюнерів стали великі імпортери та виробники супутникового приймального обладнання в Україні – «Ромсат» і «Стронг». Всього на кінець поточного року на ринку буде доступно уже 400 тис. таких ресиверів. У подальшому кількість завезених приставок з вбудованою системою кодування Verimatrix залежатиме від попиту.

Приймач має підтримувати кодування Verimatrix. тюнер повинен обов’язково мати маркування «УТБ» («Українське телебачення»). Ці приймачі працюють у двох режимах: FTA (Free To Air, «вільно трансльований», тобто перегляд безплатних каналів можливий) і DTH (Direct-to-Home, тобто з декодуванням закодованих сигналів).

Ресивер можна встановити самостійно чи викликати майстра. Після цього необхідно зателефонувати своєму оператору супутникового телебачення і залишити там інформацію, про яку у вас запитають. Майстра теж можна викликати від оператора. До речі, приймач не обов’язково купувати – його можна орендувати у надавача послуг супутникового телебачення. Вартість - 29 грн/міс.

Такий апарат коштує  в середньому трохи більше тисячі гривень.

Але це не всі витрати. Крім того, за користування глядачеві доведеться платити абонплату: у Viasat вона стартує від 49 грн на місяць (це за 83 канали), у Xtra TV - від 39 грн на місяць (за 29 телеканалів).

Важливо! Перекодувати наявні приймачі неможливо – треба буде купувати нові. Вони вже є у продажу в Україні.

Втім, вірогідність того, що саме ваш нинішній приймач підтримує кодування Verimatrix, все ж існує. «Річ у тім, що перша партія приймачів надійшла на український ринок ще на початку року. Вірогідно, якусь кількість споживачі придбали», - розказала «Главкому» заступник голови Нацради Уляна Фещук.

Тож якщо ви підключались до супутника нещодавно, то зателефонуйте своєму оператору, назвіть модель приладу і поцікавтеся, чи підтримує він Verimatrix і згодиться після початку 2020 року.

Варіант 2 – розглянути альтернативи, зокрема:

• перехід на приймання цифрового ефірного телебачення – Т2. Там закодовані для супутника канали будуть у відкритому доступі. Для цього необхідно мати ефірну антену, цифровий приймач Т2 чи сучасний телевізор з вбудованим приймачем;
• користування послугами кабельного оператора. Потрібні телевізор, кабель і приймач;
• перехід на IPTV «інтернет + ТВ» - про цей сервіс запитайте у свого інтернет-провайдера;
• придбання підписки на онлайн-сервіс, який працює через інтернет та надає доступ до телеканалів – це, приміром, Megogo, Divan.TV, Oll.TV, Omega TV, YouTV, Sweet.TV та інші. Щоправда, для цього знадобиться телевізор зі SmartTV чи приставкою.

Для чого це робиться?

Телеканали різних медіахолдингів по-різному пояснюють необхідність переходу до кодованого сигналу. Ці виправдання звучать так: ІCTV Віктора Пінчука акцентує, що кодування «робиться для того, аби вберегтися від піратства та підняти українське телебачення на рівень зарубіжного»: «Українські телеканали купують за кордоном телевізійну продукцію... Натомість вони повинні гарантувати власникам контенту, що трансляція їхнього продукту буде відбуватися лише на визначеній території. На жаль, через відкритий доступ до перегляду, контент не захищений від піратства. А це означає, що власники телеканалів ризикують отримати штраф».

«1+1 Медіа» наголошує на іншому: кодування потрібно для забезпечення розвитку телебачення та гарантування його незалежності. «Це вимога часу. Ми ж хочемо дивитися круті серіали, ефектні шоу, хочемо, щоб сфера розваг розвивалася... Щоб ЗМІ були незалежними від своїх патронів, тому це все вимагає технологічного розвитку телебачення», – каже виконавчий директор групи Ярослав Пахольчук.

Для чого це робиться насправді?

Щоб не говорили телебізнесмени, єдиний мотив – гроші. Причому ці заробітки без огляду на те, що від них постраждають національні інтереси.

Медіахолдинги, які бажають монетизувати любов своїх глядачів, лукавлять. Річ у тім, що мешканці європейських країн, де сигнал комерційних телеканалів кодується, мають достойну альтернативу.

«Звичайно, що комерційні канали мають право на кодування, як у Європі. Але ж у багатьох європейських країнах є дуже потужне суспільне мовлення, воно має декілька каналів, і всі вони – у відкритому доступі. Воно контролює не менший відсоток ринку, ніж найбільший приватний мовник - тобто приблизно це відсотків 20», - зазначив у коментарі «Главкомуc» народний депутат від «Європейської солідарності», член парламентського комітету з гуманітарної та інформаційної політики Микола Княжицький. Він також визнав, що в Україні суспільне мовлення знаходиться «нижче плінтуса» і контролює менше 1% ринку.

Крім того, як зазначалось вище, в Україні нині існує лише дві легальні DTH-платформи, що є прямою загрозою монопольної змови на цьому ринку. Цікаво, що  XtraTV входить у «Медіа Групу Україна» (медіахолдинг Ріната Ахметова), а Viasat опосередковано відноситься до «1+1 Медіа» (серед співвласників компанії - менеджмент холдингу, який асоціюють з олігархом Ігорем Коломойським).

У цій історії є ще один монополіст. Правда діє він на суміжному з супутниковим телебаченням ринку. Мова про оператора ефірного цифрового телебачення - фірму «Зеонбуд». Вона займається кодуванням сигналу ефірного телебачення. Структура власності «Зеонбуду» є дуже непрозорою. У Верховній Раді попереднього скликання навіть був зареєстрований законопроект щодо націоналізації «Зеонбуду» - щоправда, безрезультатно.

І що далі?

Оцінки експертів щодо результатів великого соціального експерименту під назвою «кодування топ-каналів» розходяться. Телевізійники переконані, що кодування сигналу дозволить їм відчутно наростити прибутки. Керівник напрямку платного телебачення і член правління групи «1+1 медіа» Ярослав Пахольчук розписує райдужні перспективи: «Ринок платного телебачення до 2021 року може становити близько 9,5 млрд грн, що вдвічі більше порівняно з нинішнім показником, а кількість абонентів, які платитимуть за перегляд телевізійного контенту, збільшиться до близько 6,7 млн із нинішніх 4,6 млн осіб». Водночас у холдингу готові до того, що кодування і пов’язані з ним додаткові витрати «влаштують не всіх».

Заступник голови Нацради Уляна Фещук переконана, що в результаті новацій зросте кількість абонентів кабельного телебачення, однак чи підвищать оператори такого виду зв’язку ціни на свої послуги – поки невідомою «Вони самі формують свою цінову політику – це господарська діяльність, на яку Нацрада не має впливу», - зазначила вона.

В експертному середовищі також є думка, що українці не поспішатимуть викладати зайві гроші. Так, медіаексперт, радник голови Нацради з ТБ і радіомовлення Олександр Глущенко вважає, що багато заробити каналам за рахунок кодування не вдасться. «Аудиторія супутника, швидше за все, піде на Т2 (відкрите цифрове ефірне ТБ). Ментально ці глядачі не готові почати оплачувати те, що діставалося завжди безкоштовно», – зазначив він.

Нардеп Микола Княжицький переконаний: в умовах гібридної війни кодування сигналів українських телеканалів є вкрай небезпечним. «Очевидно, що у ситуації, коли український сигнал буде закодовано, то російський сигнал, як ми бачимо, не лише не кодується, а й дотується і присутній на усіх платформах, матиме велику перевагу перед українським сигналом, у тому числі, і на території України», - переконаний Княжицький.

Наталія Сокирчук, «Главком»