До Житомира на щиті повернулася бойова медикиня Відьма. Згадаймо Тетяну Хуторну
Тетяна Хуторна з дитинства мріяла продовжити справу тата – служити суспільству і народу України
Щодня о 9 ранку українці вшановують пам’ять усіх, чиє життя забрала російсько-українська війна. Нині згадаємо Тетяну Хуторну.
12 жовтня 2024 року під час виконання бойового завдання трагічно загинула хоробра захисниця України медикиня Тетяна Василівна Хуторна (позивний Відьма). Про це повідомила Житомирська міська рада.
Тетяна Хуторна народилася 23 березня 1986 року у Житомирі. Навчалася у загальноосвітній школі №16. Ще з юних літ Тетяна визначилася з майбутньою професією. Зростаючи в родині інспектора Державної автоінспекції, дівчина хотіла продовжити справу тата – служити суспільству і народу України. Після закінчення школи вступила до Національного університету внутрішніх справ України за спеціальністю «Правознавство» та здобула кваліфікацію юриста. Опісля проходила навчання в Житомирському училищі професійної підготовки працівників міліції, після чого понад 15 років проходила службу в правоохоронних органах на рідній Житомирщині.
З дитинства Тетяна Хуторна займалася спортом, мала хист до малювання, любила книги та веселі туристичні подорожі разом зі своєю родиною. Обожнювала свою донечку. Тетяна була сильною, вольовою, цілеспрямованою, наполегливою, мала загострене почуття справедливості, у спілкуванні з іншими була тактовною і виваженою.
Із лютого 2023 року Хуторна долучилася до лав Захисників, ставши медикинею полку «Сафарі» об'єднаної штурмової бригади Національної поліції України «Лють». У війську жінка отримала позивний Відьма.
Якось Хуторна розповідала журналістам про історію виникнення позивного, який їй дали у медичному взводі: «Кажуть: «Ти маєш такі очі, не схожі на всіх». Спочатку я писала рапорт на медичний взвод, а в травні перейшла до іншого батальйону, у другу роту. Там, на роботі, в деяких випадках під час служби мені говорили: «Ти, мабуть, відьма, тобі якось так везе. Коли ти виїжджаєш на виклик, все одразу виходить добре. Є розкриття, і з хлопцями ми нормально працюємо». Так от і вийшло».
За мужні та самовіддані дії при захисті Батьківщини була нагороджена відомчими відзнаками.
Серед них: медаллю «Ветеран війни – Учасник бойових дій», відзнакою Головнокомандувача ЗСУ «За збережене Життя», відзнакою «За сумлінну службу», багаточисельними грамотами та подяками.
У полку «Сафарі» Тетяна зустріла чоловіка, з яким вони планували спільне життя після закінчення війни. Та цим планам не судилося здійснитися. Мужня захисниця України, медикиня на позивний Відьма героїчно загинула під час виконання бойового завдання 12 жовтня 2024 року.
16 жовтня у Свято-Михайлівському кафедральному соборі у Житомирі відбулося прощання з бойовою медикинею полку «Сафарі» Тетяною Хуторною.
Під час прощання із захисницею посестри розповіли Суспільному, що Тетяна була розумною, веселою, обдарованою, вміла знайти орієнтир у стресовій ситуації, мріяла повернутися додому та купити будинок.
«Я познайомилася з Тетяною у лютому, коли прийшла в полк «Сафарі». Казали, що є така дівчина – Тетяна, яка дуже строга, не любить дівчат, любить бути у компанії хлопців. Але коли вона приїхала з відпустки і ми познайомилися, то я побачила, що вона була дуже чуйною, розумною, цікавою, веселою. Ми з нею потоваришували, спілкувалися, один до одного ходили в гості, у вільний час ходили в кафе. Хоч ми і жили в різних містах, але знаходили час для спілкування. Останній раз ми спілкувалися з нею під час її нагородження. Вона сказала, що це не її відзнака, а нагорода всіх хлопців. Їй не хотілося слави, вона скромною, дуже гарною людиною була. Таня в наших серцях не була, а є», – розповіла посестра Тетяни Хуторної Тетяна.
Психологиня полку «Сафарі» Оксана Кожухар розповіла, що Тетяна Хуторна була талановитою бойовою медикинею.
«Медик також повинен бути психологом, і їй це вдавалося. Для хлопців вона була взірцем. Коли при стресах треба було орієнтуватися, то Тетяна завжди знала по годиннику де і що розташоване. Вона коли бачила, що хтось втрачає орієнтир через стрес, то вміла їх зібрати. Дуже мріяла купити будинок, повернутися додому. Розказувала, які помідори в неї будуть рости. Ніколи не забувала, що вона є мамою дівчинки. На відстані підтримувала зв'язок і з вчителькою, і з донькою», – сказала Оксана Кожухар.
У Тетяни Хуторної залишилися батьки і донька.
«Главком» долучається до хвилини мовчання. Ми вшановуємо памʼять усіх українців, які загинули у боротьбі за Батьківщину. Ми згадуємо загиблих від рук російських загарбників, запалюємо свічки пам’яті та схиляємо голови у скорботі під час загальнонаціональної хвилини мовчання, вшановуючи світлу пам’ять громадян України, які віддали життя за свободу і незалежність держави: усіх військових, цивільних та дітей, усіх, хто загинув у боротьбі з російськими окупантами та внаслідок нападу ворожих військ на українські міста і села.