«Як страуси». Нащадок гетьмана Розумовського розкритикував австрійську владу за позицію у війні Росії з Україною
Грегор Разумовський: «Австрія оточена країнами НАТО з усіх боків, і через це вони переконані, що на них точно не нападуть. І це вельми лицемірна позиція»
Грегор Розумовський – прямий нащадок останнього гетьмана України Кирила Розумовського, який мешкає у Відні, – розкритикував позицію австрійської влади щодо війни Росії проти України. На його думку, Австрія прикривається нейтралітетом, хоча фактично розраховує на безпеку завдяки країнам НАТО, які її оточують. Про це Розумовський сказав у інтерв’ю «Главкому».
«Австрія оточена країнами НАТО з усіх боків, і через це вони переконані, що на них точно не нападуть. І це вельми лицемірна позиція», – заявив Грегор Розумовський.
Він наголосив, що нейтралітет Австрії суттєво відрізняється від нейтральної позиції Швейцарії. Бо Швейцарія, попри свій статус, підтримує Україну, зокрема через спільність демократичних цінностей. Австрія ж дотримується нейтралітету доти, доки це відповідає її національним інтересам.
Розумовський розповів, що, коли запитує австрійських посадовців, чому країна не приєднується до безпекових об’єднань чи договорів, чує у відповідь аргумент про її оточення державами НАТО.
Водночас він звертає увагу на статтю 42 Договору про Європейський Союз, яка передбачає зобов’язання країн-членів надавати допомогу державі ЄС, що зазнала збройної агресії. На думку Розумовського, це означає, що Австрія в разі потреби також має брати участь у спільних оборонних діях, попри свій нейтральний статус.
Австрійські урядовці, за його оцінкою, воліють не зважати на ці зобов’язання.
«Вони намагаються тримати голову в піску, як страуси, і не помічати цього», – сказав Розумовський.
Окремо він звернув увагу на ставлення частини австрійського політикуму до Росії. За його словами, серед представників ультраправої Австрійської партії свободи (FPÖ) досі зберігається тенденція до героїзації та романтизації Росії, а Володимира Путіна сприймають як сильного лідера.
Раніше у травні 2026 року Австрія вислала трьох російських дипломатів через підозри у шпигунстві. Рішення ухвалили після виявлення на дахах російських дипломатичних установ спеціального обладнання, яке, за даними австрійських спецслужб, використовували для радіоелектронної розвідки. Зокрема, воно дозволяло перехоплювати сигнали мобільного зв'язку та цифрові дані в урядовому кварталі Відня.