Два роки мама сподівалася, що побачить його живим. Згадаймо прикордонника Андрія Рябка

Щодня о 9 ранку українці вшановують пам’ять усіх, чиє життя забрала російсько–українська війна. Нині згадаємо Андрія Рябка. 

Андрій Рябко народився у Глухові 4 січня 2000 року. Він закінчив школу №6, після закінчення школи навчався в Кадетському корпусі імені Харитоненка у Сумах. Потім продовжив шлях захисника й став до лав Державної прикордонної служби.

«Він закінчив 7 класів у 6 школі, вступив у військове училище у Суми. Потім пішов у армію, а вже потім підписав контракт і паралельно вчився у педуніверситеті, тому що він хотів отримати вищу освіту. Здобував освіту викладача фізкультури. Він був фізично дуже сильним хлопчиком, високий і стрункий», – розповідає мати військового Наталія.

22-річний глухівчанин зустрів бойові дії у лютому 2022 року у місті Щастя на Луганщині. 25-го числа він востаннє вийшов на зв'язок із рідними. Відтоді – невідомість. Рідні отримували різну інформацію: сподівалися, що Андрій у полоні. Кілька разів матір Наталія здавала ДНК, але збігів не було. Роковий результат прийшов днями. Тест підтвердив загибель прикордонника.

«Він ще після 7 класу сказав мені «Мамо, я буду воєнним», тому вступив у військове училище. Він хотів служити, уже потім підписав контракт ще перед повномасштабним вторгненням. Він сам підписав, сам просився. Він там прослужив півтора року, а потім почалося повномасштабне вторгнення. Останні раз я з ним спілкувалася 25 лютого 2022 року», – згадує мама Андрія. 

Мати Наталія зазначає, що він був світлою та сонячною людиною: «Він був найкращим хлопчиком у світі, таким сонячним та райдужним, він був таким добряком. Він був просто незвичайним. Його всі знали та любили. Він був такою чуйною дитиною. Він був завжди таким пунктуальним, чесним. Він так любив маму, бабусю. Він увесь час переживав за нас та робив усе, щоб ми були щасливими Він був таким світлим, просто сонцем. Сонцем».

16 травня 2024 року відбулась церемонія прощання із захисником України Андрієм Кириловичем Рябком. Під прапором України, з усіма воїнськими почестями, квітами і словами подяки героїчного земляка провели в його останню дорогу.

«Главком» долучається до хвилини мовчання. Ми вшановуємо памʼять усіх українців, які загинули у боротьбі за Батьківщину. Ми згадуємо загиблих від рук російських загарбників, запалюємо свічки пам’яті та схиляємо голови у скорботі під час загальнонаціональної хвилини мовчання, вшановуючи світлу пам’ять громадян України, які віддали життя за свободу і незалежність держави: усіх військових, цивільних та дітей, усіх, хто загинув у боротьбі з російськими окупантами та внаслідок нападу ворожих військ на українські міста і села.