Керівник Асоціації страховиків пояснив, чи можна зараз застрахувати підприємство у прифронтовій зоні
Денис Ястреб: «За умови посилення обстрілів страхуватись стає або дуже дорого, або взагалі неможливо»
Українському бізнесу у прифронтових регіонах дедалі складніше застрахувати майно від воєнних ризиків через високу інтенсивність російських обстрілів. У деяких випадках страхування коштує надто дорого або компанії взагалі відмовляються брати такі об'єкти під захист. Про це в інтерв'ю «Главкому» розповів керівник Асоціації страховиків Денис Ястреб.
За його словами, останнім часом українці дедалі частіше цікавляться страхуванням від воєнних ризиків. Водночас можливості страховиків відрізняються залежно від розташування об'єкта та потенційних збитків.
Особливо складною залишається ситуація з великим бізнесом. Страховики можуть запропонувати таким підприємствам відповідне покриття лише за умови, що мають можливість передати частину ризиків перестраховикам, зокрема на міжнародному ринку.
«Простими словами: за посилення обстрілів страхуватись стає або дуже дорого, або взагалі неможливо. Сьогодні ми маємо ситуацію, коли в прифронтових регіонах, це і дорого, і неможливо. Якщо ж ми говоримо про Захід України, то там пропозиція залишається доступною і бізнес там може застрахуватись без проблем. Загалом страховики детально вивчають об'єкти та фактори, які впливають на те, чи можна взагалі застрахувати майно. Серед таких факторів може бути близьке розташування до лінії боєзіткнення, критичної чи портової інфраструктури, де висока інтенсивність обстрілів», – пояснив Ястреб.
Значно менше обмеження зачіпають фізичних осіб. За словами керівника Асоціації страховиків, їх застрахувати простіше через менші страхові суми та платежі.
Водночас на українському ринку помітно зріс попит на відповідні страхові продукти серед юридичних осіб. Ястреб зауважив, що безпосередньо порівнювати показники складніше через збільшення кількості страхових компаній, які надають відповідну статистику. Якщо раніше інформацію передавали 10-12 страховиків, то зараз їхня кількість зросла до 17.
Попри різницю у базах для порівняння, тенденція до збільшення кількості договорів залишається очевидною. За перше півріччя страховики уклали з юридичними особами майже стільки ж договорів, скільки за весь попередній рік.
За словами Ястреба, основні межі страхового покриття від воєнних ризиків уже сформувалися. Відповідні продукти страховики почали активно розробляти після початку повномасштабного вторгнення у 2022 році, і базові умови у більшості компаній відтоді збереглися.
Страхування може покривати пряме влучання російських ракет або безпілотників у застрахований об'єкт. До покриття також можуть входити збитки, спричинені роботою української протиповітряної оборони, зокрема падінням уламків.
Ще одна категорія – наслідки збиття ракет та безпілотників. Йдеться про вибухові хвилі, пожежі, затоплення, пошкодження шрапнеллю або уламками.
Водночас умови залежать від конкретної страхової компанії. Частина страховиків може звужувати перелік ризиків, які покриває поліс, зокрема для зменшення його вартості. За словами Ястреба, більшість компаній усе ж пропонують широке покриття від наслідків воєнних атак.
Нагадаємо, генеральний директор Національної асоціації страховиків України Денис Ястреб розповів «Главкому», що страхування воєнних ризиків для бізнесу значною мірою залежить від міжнародного перестрахування. Український страховик самостійно може забезпечити покриття одного об'єкта приблизно на 10 млн грн, тоді як більші ризики необхідно розміщувати на міжнародному страховому ринку. Середня страхова сума на один об'єкт бізнесу становить близько 100 млн грн.