Легенда українського кіно Іван Гаврилюк: Які можуть бути квоти на моїй землі? Все повинно бути українською
Артист обурений тим, що зараз на телебаченні треба «випрошувати» право говорити або співати рідною мовою
Народний артист, колишній народний депутат Іван Гаврилюк висловив у інтерв’ю «Главкому» своє обурення щодо існуючих на українському радіо та телебаченні мовних квот.
«Вибачте, але які можуть бути квоти в моїй хаті? Які можуть бути квоти на моїй рідній землі? Які квоти? Все повинно бути українською мовою!» — говорить артист.
Гаврилюк пропонує подивитися на інші країни в цьому плані: «Подивіться на Польщу або Ізраїль... А Меркель каже, що людина, яка не володіє німецькою мовою, є не бажаною на території Німеччини. Які квоти? Я ще повинен випрошувати, і мені повинні дозволити розмовляти або співати на телебаченні рідною мовою?..»
На питання, чому українського слова на телебаченні, в музиці у 90-х роках було більше, ніж зараз, Гаврилюк відповідає, що то був певний спротив: «І при комуністах був спротив. Ви подивіться лише те кіно, що в ті часи знімалося, при тому страшному режимі. Ніяких держкін не було. В Києві було десь дві школи з українською мовою навчання, то про яке кіно можна було говорити? Але кіно робилося, це був також момент ідеології. Тоді кіно знімалося українською, якщо це знімав Параджанов або Іллєнко, а дублювалося російською. Тому що кожен фільм здавався в Москві, в Держкіно СРСР російською мовою. А у республіці йшло українською. Тоді ж проходили народні фестивалі, по 10 днів на рівні області, на рівні обкому партії були кінофестивалі. І був ажіотаж навіть на посередні фільми, квитків не було. Це знову ж таки ідеологія».
Повну версію інтерв’ю читайте тут: Народний артист України Іван Гаврилюк: Київ став мені чужим містом.