Лейтенант поліції поліг на фронті, не встигнувши освідчитися коханій. Згадаймо Валерія Журбу
У 2024 році правоохоронець приєднався до полку поліції особливого призначення «Стрілецький» ГУНП у м. Києві
Щодня о 9 ранку українці вшановують пам'ять усіх, чиє життя забрала російсько-українська війна. Нині згадаємо Валерія Журбу.
Життя Валерія Журби обірвалося 10 листопада 2025 року під час виконання бойового завдання поблизу Костянтинівки внаслідок ворожого обстрілу. Про це повідомляє «Главком» із посиланням на поліцію Києва та Фастівську міську раду.
Валерій народився 6 жовтня 1999 року у Фастові на Київщині. З юних років прагнув справедливості, завжди був готовий допомогти іншим та не боявся відповідальності. Після навчання у Білоцерківському національному аграрному університеті у 2021 році він розпочав свій професійний шлях в Управлінні поліції охорони в Києві.
З дитинства був життєрадісним, товариським і вмів знаходити привід для усмішки.
«Валерій міг розвеселити будь-якої хвилини. Якщо в тебе поганий настрій, він тобі його за секунду підніме», – згадує мама захисника.
Таким його пам’ятають і побратими – завжди усміхненим, щирим, готовим пожартувати й підтримати. За цією легкістю у спілкуванні ховалися наполегливість, рішучість і характер, які особливо проявилися під час бойової служби.
У 2024 році правоохоронець приєднався до полку поліції особливого призначення «Стрілецький» ГУНП у м. Києві. У складі підрозділу він опанував роботу оператора БпЛА, здійснював повітряну розвідку та виконував бойові завдання.
У «Стрілецькому» молодий боєць обрав для себе позивний – Чорний. Коли хлопці запитали чому, він жартома відповів рядком з пісні: «…Червоне – то любов, а чорне – то журба…» Валерій своєю веселою вдачею, невичерпним оптимізмом, жартами та позитивом ніби доводив – Журба – тільки прізвище, але не характер.
Його серце не співало сумних пісень, воно хотіло любити. Чоловік ділився з побратимами, що при першій нагоді збирається освідчитись коханій дівчині, але не встиг.
10 листопада 2025 року під час виконання бойового завдання поблизу Костянтинівки внаслідок ворожого обстрілу життя Валерія обірвалося.
Для своїх побратимів він назавжди залишиться щирим, сміливим і життєрадісним товаришем, який був завжди поруч, готовий допомогти.
За мужність, самовідданість і вірність Присязі лейтенанта поліції Валерія Журбу посмертно нагороджено орденом «За мужність» ІІІ ступеня та відзнакою президента України «За оборону України».
У рідному Фастові пам’ять про захисника увічнено на меморіальних об’єктах міста, а самому герою, Валерію Журбі, посмертно присвоєно звання Почесного громадянина Фастівської міської територіальної громади.
У захисника залишилися тато Андрій Іванович, мама Надія Леонідівна та молодша сестра Марія.
«Главком» долучається до хвилини мовчання. Ми вшановуємо пам'ять усіх українців, які загинули у боротьбі за Батьківщину. Ми згадуємо загиблих від рук російських загарбників, запалюємо свічки пам’яті та схиляємо голови у скорботі під час загальнонаціональної хвилини мовчання, вшановуючи світлу пам’ять громадян України, які віддали життя за свободу і незалежність держави: усіх військових, цивільних та дітей, усіх, хто загинув у боротьбі з російськими окупантами та внаслідок нападу ворожих військ на українські міста і села.