На Тернопільщині помер колишній в’язень радянських таборів

Микола Слободян

Микола Слободян останні п’ять років хворів

На 74 році життя у селі Росохач Тернопільської області 9 лютого помер член Росохацької юнацької патріотичної підпільної організації Микола Слободян, який у часи радянської влади просидів 3 роки у таборах суворого режиму та 2 роки у засланні. Про це повідомляє «Громадське радіо» з посиланням на учасника «росохацької групи» Володимира Мармуса.

Микола Слободян останні п’ять років хворів: була проблема із ногами, також мав сердечну астму, а останній рік у чоловіка виявили рак горла. Микола Слободян був активним учасником підпільної молодіжної організації на Тернопільщині, яка боролася за незалежність України на початку 70-х років. 14 січня 1973 року він склав присягу перед членами організації.

«Він був переконаним націоналістом. У 60-70 роки було багато скептиків: «Та що ви, хлопці, куди там». Такий дух був, переконання, що Україна все-таки колись буде, і треба щось робити. Він підтримував цю ідею і поділяв. У нього, можна сказати, були навіть крайні погляди на все. Просто відчайдушний був хлопець на той час, не боявся», — пригадує Володимир Мармус.

Слободян брав участь у підготовці та здійсненні головної акції організації – виготовленні та встановленні в м. Чорткові 4 українських національних прапорів та 19 листівок, що закінчувалися гаслами: «Свободу українським патріотам!», «Ганьба політиці русифікації!», «Хай живе зростаючий український патріотизм!».

Ці листівки були розклеєні напередодні 55-ї річниці проголошення Української Народної Республіки ІV Універсалом Центральної Ради та 54-ї річниці Злуки УНР і ЗУНР. Миколу Слободяна заарештувала радянська влада 22 березня 1973 р. Його засудили разом з шістьма іншими членами організації на закритому засіданні Тернопільського обласного суду 24 вересня цього ж року. за ст. 64 («участь в антирадянській організації») та 62 ч. 1 («антирадянська агітація і пропаганда») до 3 роки ув’язнення в таборах суворого режиму та 2 роки заслання.

Слободян повернувся із заслання до села Росохач навесні 1978 року, де одружився з Ольгою Свідзинською. В «росохацькій групі» було 9 учасників. На сьогодні в живих залишилось четверо.