Історія льотчика Кукурби, котрий був генієм штурмової авіації (фото)
Олександр Кукурба був одним з найефективніших льотчиків за останні місяці війни
«Главком» розповідає про наших захисників, які мужньо протистоять ворогу на фронті, віддано захищають рідну землю від російських загарбників, подекуди ціною власного життя. Найбільше, що можемо зробити для наших воїнів – пам’ятати про них, допомагати армії, відстоювати суверенітет України та працювати задля нашої перемоги.
Сьогодні ми розповімо історію Олександра Кукурби, льотчика, який, на жаль, відправився у свій останній політ. Олександр – уродженець Коломийщини, був майором та начальником розвідки штабу 299 бригади тактичної авіації імені генерал-лейтенанта Василя Нікіфорова.
У перші дні повномасштабної війни мав сотні вильотів на різних напрямках фронту. Окрім постійних польотів, під час яких Олександр демонстрував неймовірні результати, встигав ще й генерувати боротьбу за вдосконалення нашої техніки, аби ще ефективніше знищувати ворога.
У колективі авіаційний воїн мав бойовий позивний «Кочегар», адже Сашко мріяв не просто літати, а воювати літаючи.
«Як «Кочегар» завантажує паливо в топку локомотива, так і Олександр закидав москалів ракетами і бомбами. Був на усі сто відсотків на своєму місці! Де він тільки не спалював окупантів! Із самого початку навчання він був направлений саме на бойову авіацію, на її бойове застосування, – пояснює одногрупник Олександра в інтерв’ю «Армія Інформ». – Детально вивчав літаки, їхнє озброєння, особливості застосування, пам’ятав характеристики усіх боєприпасів, – справжня ходяча енциклопедія з бойового застосування».
Побратими Олександра по захисту українського неба пригадують, що хлопець був одним із кращих воїнів, йому можна було довірити найскладніше завдання і бути впевненим, що він впорається.
Олександр не просто обговорював із побратимами переозброєння Повітряних Сил, а й «капав на мізки» колегам, які поїхали до Вашингтона.
«Давайте вже вирішуйте, просіть, пояснюйте, що нам потрібна сучасніша техніка. Запитайте в американців, чи можуть вони допомогти із тим, а чи можуть те… Кукурба був на усю голову штурмовиком, навіть полковників навчав бойовим прийомам! Практично не можна було вигнати з кабіни. З такими людьми штурмова авіація просто не може не розвиватись», – кажуть його бойові побратими.
Та іншу сторону життя Олександра Кукурби, цивільну, знає ніхто краще, як його мама, з якою журналістам теж вдалося поспілкуватися. Жінка розповіла, що народила Сашка на власний день народження і до сьогодні вважає, що це був найкращий подарунок у її житті.
У родині Кукурби не було льотчиків чи військовослужбовців, однак амбітний Сашко ще із шести років заявив свої плани на майбутнє і про жодні «але» не могло бути мови.
«Коли Сашко заговорив про військовий ліцей, я обережно натякала, що «не потягнемо»… Але що зробиш? Син так загорівся цим бажанням! Позичила 3 тисячі гривень та й поїхали до столиці. Знайомі все повторювали «То ж Київ! Та туди ще спробуй вступи!» Усе дійсно виявилось не так просто… Психолог написала якусь нісенітницю про «мислить повільно» чи щось типу того, довелось подавати апеляцію… Звістку про те, що Сашу зарахували ми отримали вже 1 вересня, коли син був уже на лінійці в Коломийському коледжі. Ми відразу додому, кинули якісь речі, зошити, сіли на потяг і вже 2 вересня залишила сина у військовому ліцеї», – пригадує мама Олександра.
Молодий льотчик неохоче обговорював тему війни з мамою, навіть про отримання звання Героя жінка дізналася від односельчан.
«Лиш у невеликій відпустці, в яку приїхав за два тижні до загибелі, поділився, що до ювілейного сотого – кілька польотів… Війна була в нас темою табу, та й я не лізла сину в душу, головне було відгодувати улюбленими смаколиками, аби відпочив нормально», – ділиться його мама
Від початку повномасштабної війни військовослужбовець отримав три нагороди:
- звання Герой України з врученням ордена «Золота Зірка» за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України. Нагороду отримав 14 квітня 2022 року;
- орден Богдана Хмельницького II ступеня за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі. Нагороду отримав 6 липня;
- орден Богдана Хмельницького III ступеня за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі. Цю відзнаку льотчик отримав 22 березня.
Про те, що з Олександром щось сталося в бою, мама воїна зрозуміла одразу.
«Коли син чотири години не виходив на зв’язок, я одразу зрозуміла, що щось недобре. Бо так надовго він не пропадав. Чомусь одразу пригадалось, як під час відпустки син випадково залишив вдома маленькі іконки, які раніше були в його документах. Мучить це мене дотепер, що треба було їх поштою відправити», – пригадує мама «Кочегара».
Президент Зеленський у відеозверненні повідомив, що Олександр Кукурба був одним з найбільш ефективних українських військових льотчиків.
«У квітні у Маріїнському палаці, у Білій залі Героїв України, я вручив йому орден «Золота Зірка». Вчора майор Кукурба загинув в бою. Це був його сотий бойовий виліт. Справжній український герой, якого ми будемо завжди пам'ятати», – сказав Зеленський.
Хлопець загинув 26 липня у Дніпропетровській області. Йому було 28 років.
Під час повномасштабного вторгнення військ РФ в Україну Олександр Кукурба виконав 100 бойових польотів. Льотчику вдалося знищити понад 20 танків, приблизно 50 броньованих бойових машин та понад 300 російських окупантів.