Не крякають і не квакають. Мовознавиця пояснила, як говорять українські жаби і качки

колаж: glavcom.ua

Українські качки «кахкають», а крякають у нашій мові птахи родини воронових

Мовознавиця Ольга Васильєва пояснила, що українська жаба, на відміну від російської, не «квакає», а «кумкає», а качки «кахкають», а не крякають, як у птахів родини воронових. Про це Ольга Васильєва розповіла в рубриці «Мовне питання» «Главкома».

В українській мові голоси тварин передаються інакше, ніж у російській. Зокрема, українська жаба «кумкає», на відміну від російської, яка «квакає». Качки ж «кахкають», а крякають лише птахи родини воронових.

Такі звуки зафіксовані ще в класичній українській літературі. Наприклад, Іван Нечуй-Левицький писав: «Співали півні, ґеґали гуси, кахкали качки», а Іван Франко згадував, що ворон «кряче».

«Співали півні, ґеґали гуси, кахкали качки» (І. Нечуй-Левицький). А крякають в українській мові птахи родини воронових. Тобто це те саме, що каркати: «Убрався між ворони і крякай, як вони» (приказка); «На стрісі .. Сів ворон та й кряче, недолю віщує» (І. Франко)», – додала мовознавиця.

Мовознавиця зазначає, що ці відмінності показують особливості української традиції передавання природних звуків у мові та народній культурі.

Нагадаємо, що Ольга Васильєва пояснила, що слово «дресирувать» у диктанті не є суржиком, а розмовною формою, притаманною українській мові. Васильєва звернула увагу, що текст диктанту починався з алюзії на сатиру Леся Подерв’янського («дресірувать любіму обізяну»). Вона пояснила, що слово «дресирувать» у тексті – не суржик, а розмовна форма, притаманна українській мові.