Ракета зруйнувала багатоповерхівку у Дніпрі. Згадаймо 15-річну Анну Фігурну та її сімʼю

Щодня о 9 ранку українці вшановують пам’ять усіх, чиє життя забрала російсько-українська війна. Нині згадаємо 15-річну Анну Фігурну.

15-річна Аня Фігурна загинула від російської ракети у Дніпрі. 14 січня 2023 року ворожа армія поцілила в житлову багатоповерхівку. В одній із квартир перебувала сім'я Фігурних – сім людей. У гості до батьків, Світлани та Юрія, приїхали донька Марина з чоловіком Андрієм Осинським, а також син Олександр з дружиною Яною та 15-річною Анною. Врятувати вдалося тільки Світлану Фігурну.

Мама 15-річної дівчинки Яна працювала вчителькою молодших класів, тато Сашко був майстром на м’ясокомбінаті, а останні роки – майстром дільниці на приватному підприємстві. У вільний час пара проводила багато часу із донькою, рідними та друзями. Були дуже комунікабельними, відкритими людьми.

«Аня росла схожою на батьків. На всіх заходах у неї були головні ролі. Їй давали найдовші вірші, бо мала гарну пам’ять. За свою активність Анюта отримувала безліч грамот та подяк», – зауважила тітка загиблої Ірина Філімоненко, сестра мами дівчинки.

Аня хотіла стати психологинею. Легко знаходила спільну мову з іншими, однолітки часто питали в неї порад. Дівчинка займалась гімнастикою, ходила на гурток з квілінгу, закінчила художню школу. Брала участь в олімпіадах, позашкільних заходах та конкурсах. Колишня класна керівниця Ірина Бородіна так згадує про Аню: «Доброзичлива, відкрита, щира, завжди усміхнена, душа компанії – всі до неї тягнулись, Аня нікому ні в чому не відмовляла».

«Ми були дуже дружні. 14 років разом, (Ані 15, а мені 14). Вона була неймовірно товариською, доброю, сонячною, веселою, життєрадісною людиною. Наші мами – рідні сестри. Ми всі свята, всі поїздки, всі вихідні проводили родиною. З Анютою були і сестрами, і найкращими подругами. Вона неймовірно красива. Удвох ми хотіли піти вчитися на психологію», – зауважила сестра і подруга загиблої.

У січні 2023-го подружжя Фігурних очікувало на приїзд сестри Сашка Марини разом із чоловіком Андрієм. Пара мешкала в Одесі, через повномасштабне вторгнення рік не відвідувала рідних у Дніпрі. Спочатку візит планували на 7 січня, а потім перенесли. 14 січня, у суботу, Фігурні з житлового масиву Лівобережний, де вони мешкали, виїхали на Перемогу до батьків Сашка, де й мали зустрітися з його сестрою та її чоловіком.

У квартирі будинку № 118 на житловому масиві Перемога зібрались сім людей. Сашко, Яна та Аня Фігурні, Марина із чоловіком Андрієм та бабуся Світлана із дідусем Юрієм. Пообідді повітряна тривога поширилась всією Україною. Росія випустила ракети по українських містах. Приблизно о 15:30 одна із них – балістична Х-22 – влучила у будинок. Атака Росії забрала життя 46 людей, серед них – шестеро дітей.

«Ми із донькою чули вибух. Минуло 10 хвилин, 15… Сестра, яка завжди після ударів ракет, питала, як там усі, мовчала. Я почала телефонувати їй, Ані, Сашкові. Усі – поза зоною. Далі з’явились фото пошкодженого будинку. Я була певна, що це шоста Перемога, а не п’ята, де були мої рідні. Потім мій тато впізнав будинок. У мене почалась істерика, я кричала, що ні, це не їхній дім…» – розповіла Ірина Філімоненко.

Живою ще в суботу дістали лише бабусю Ані – Світлану. «Ми сподівалися, що й інших рідних дістануть живими. Але вже у неділю показали попередні фото тіл. Брудні, у бетоні... Остаточне опізнання було у вівторок. Я впізнала свою сестру, свою племінницю, свого зятя та його сестру Марину. Особу її чоловіка Андрія Осинського встановлювали через аналіз ДНК», – поділилася Ірина Філімоненко.

«Біля слів «Фігурна Аня» у нас написано «вибула», – зазначила вчителька дівчини. – Вона постійно у мене перед очима. Активна, усміхнена. Маю безліч фото з Анею. Рука не піднімається щось із цього забрати чи видалити. Чоловік мені каже, що не можна так рвати душу… Тяжко, дуже тяжко без них. Яна Вікторівна, мама Ані, давно працювала у нашій школі. Я до неї ставилась, як до рідної…»

Зауважимо, згідно з останніми даними ООН, російські терористи за час повномасштабного вторгнення вбили щонайменше 10,5 тис. і поранили майже 20 тис. мирних українців. Серед загиблих – щонайменше 587 дітей, поранених неповнолітніх – майже 1,3 тис. При цьому в організації зазначають, що реальна кількість жертв значно вища, оскільки отримання інформації в умовах війни ускладнене.

За останніми даними Офісу генпрокурора, в Україні через російську агресію загинуло щонайменше 535 дітей. Ще понад 1257 постраждали. Ці цифри також не остаточні. Триває робота щодо їх встановлення у місцях ведення бойових дій, на тимчасово окупованих та звільнених територіях.

«Главком» долучається до хвилини мовчання. Ми вшановуємо памʼять усіх українців, які загинули у боротьбі за Батьківщину. Ми згадуємо загиблих від рук російських загарбників, запалюємо свічки пам’яті та схиляємо голови у скорботі під час загальнонаціональної хвилини мовчання, вшановуючи світлу пам’ять громадян України, які віддали життя за свободу і незалежність держави: усіх військових, цивільних та дітей, усіх, хто загинув в боротьбі з російськими окупантами та внаслідок нападу ворожих військ на українські міста і села.