Загинув під час мінометного обстрілу на «Азовсталі». Згадаймо Героя України Сергія Кандибу
Останнім прихистком для Героя України Сергія Кандиби стала вирва від ракети під двома вишнями на заводі «Азовсталі»
Щодня о 9 ранку українці вшановують пам’ять усіх, чиє життя забрала російсько-українська війна. Нині згадаємо Сергія Кандибу.
Підполковник Нацгвардії Сергій Кандиба з позивним Шах, який до останнього подиху захищав Маріуполь та «Азовсталь», загинув 2 травня 2022 року. Про це повідомляє «Главком» з посиланням на «24 канал».
Герой «Азовсталі»: шлях воїна та легенди
Підполковник Кандиба став легендою серед побратимів завдяки своїй рішучості. Під час боїв за Маріуполь він у повному екіпіруванні перепливав річку Кальміус, щоб дістатися заводу, і врятував товариша: «Під час переходу один із побратимів почав тонути, і Шах самотужки витягнув його на берег».
Сергій Кандиба загинув 2 травня 2022 року під час мінометного обстрілу. За мужність він посмертно удостоєний звання Героя України з врученням ордена «Золота Зірка».
Вдова військового Ольга Кандиба розповіла, що два роки розшукувала Сергія серед живих, вірячи в те, що він перебуває в полоні. Державні структури (НІБ) навіть підтверджували наявність його імені у списках на обмін.
Правда стала відома лише 9 лютого 2024 року, коли з полону вийшов водій Сергія – Олександр. Він розповів, що бачив підполковника в останні хвилини життя біля бункера: Сергій лежав під металевим листом і просив пити, а коли Олександр повернувся з водою – Героя вже не стало.
«Там його й поховали – у вирві від ракети під двома вишеньками», – розповіла Ольга.
Тіло Героя України досі не повернули.
Подвійна трагедія родини Кандиб
Вдова військового Ольга Кандиба розповіла, що війна забрала обох її найдорожчих чоловіків. Молодший син Данило з позивним Грач, який служив спецпризначенцем ГУР, загинув 3 серпня 2025 року. Причиною смерті стали наслідки використання ворогом забороненої хімічної зброї: хлопець місяць боровся за життя, проте його серце не витримало.
Пам'ять про рідних
Ольга Кандиба знайшла сили жити далі через «терапію добром». У Кривому Розі вона облаштувала пам'ятне місце в парку, який вони з чоловіком любили. Там вона висадила дерева та встановила скульптури граків у пам'ять про сина.
«Я реалізую своє горе в добрих справах. Мені здається, що мій син і мій чоловік поруч, коли я працюю там. Для мене це – вихід із того стану, щоб не пропасти, не згоріти», – ділиться Ольга.
«Главком» долучається до хвилини мовчання. Ми вшановуємо памʼять усіх українців, які загинули у боротьбі за Батьківщину. Ми згадуємо загиблих від рук російських загарбників, запалюємо свічки пам’яті та схиляємо голови у скорботі під час загальнонаціональної хвилини мовчання, вшановуючи світлу пам’ять громадян України, які віддали життя за свободу і незалежність держави: усіх військових, цивільних та дітей, усіх, хто загинув у боротьбі з російськими окупантами та внаслідок нападу ворожих військ на українські міста і села.