Суддя Марина Барсук: Система правосуддя в Україні балансує на межі виснаження

Марина Барсук звертає увагу на критично низький рівень оплати праці працівників апарату судів
фото з відкритих джерел

Суддя Марина Барсук: Європейські стандарти починаються з поваги до людей 

Звіт Європейської комісії, оприлюднений наприкінці минулого року, засвідчує стійкість судової влади України в умовах повномасштабної війни, водночас фіксуючи критичне перевантаження системи.

«Кожного року звіт Європейської комісії дає нам шанс побачити себе ніби в дзеркалі. Якщо говорити про систему правосуддя, то там відображається не лише те, як нас оцінюють ззовні, а й проблеми, які ми самі відчуваємо щодня», – зазначає Марина Барсук в авторському аналітичному матеріалі.

За її словами, звіт є водночас і підсумком, і дорожньою картою. Він фіксує: українське правосуддя працює, тримається, реформується, але також балансує на межі виснаження. 

Головний висновок Єврокомісії, за словами судді-спікера Північного апеляційного господарського суду, однозначний: попри безпрецедентні виклики воєнного часу судова влада України зберігає працездатність. Щороку суди розглядають понад 4,5 мільйона справ, а рівень розгляду у 2024 році становив 95–98%.

«Ці цифри показують реальну картину роботи судової гілки влади – вона працює не завдяки, а всупереч, в умовах тотального браку кадрів і ресурсів».

Вона звертає увагу, що затримки у розгляді справ часто сприймаються суспільством як бездіяльність судів, однак причина є системною. Це не провина конкретного судді, який працює за чотирьох. Структурне перевантаження фізично унеможливлює швидке правосуддя. 

Окремою проблемою суддя-спікер називає знецінення ролі апарату судів і патронатної служби. 

«Це не просто «люди з паперами». Це хребет системи правосуддя. Без кваліфікованого секретаря чи помічника процес зупиняється». 

Вона посилається і на власний досвід роботи в судовій системі з 2001 року. За її словами, раніше існувала ефективна мотиваційна модель кар’єрного зростання. 

«Статистика Господарського суду Києва за 2006–2012 роки показує: понад 30 помічників стали суддями. Це була дієва модель, якої сьогодні бракує, щоб утримати професіоналів». 

Станом на кінець 2025 року, за словами Марини Барсук, у судах залишаються понад 2000 вакантних суддівських посад і більш як 1000 незаповнених місць в апаратах судів. 

«Там, де має працювати команда, лишилися поодинокі працівники, які змушені відповідати за все одночасно – від реєстрації кореспонденції до підготовки проєктів рішень». 

Європейська комісія також висловлює серйозне занепокоєння рівнем фінансування судової влади. За її даними, бюджет на 2025 рік покривав лише близько 61% потреб системи, і у 2026 році суттєвого покращення не прогнозується. Недофінансування майже на 40% має прямі наслідки для громадян – їхні спори про майно, бізнес чи спадщину роками залишаються нерозглянутими. 

Вона також звертає увагу на критично низький рівень оплати праці працівників апарату судів. 

«Ми довіряємо цим людям найчутливішу інформацію – від комерційних таємниць до людських доль і мільйонних активів, але їхня праця оцінюється у 10–12 тисяч гривень».

За словами судді Барсук, Рада Європи та GRECO неодноразово наголошували: гідна оплата праці є ключовим антикорупційним бар’єром і передумовою незалежності судової влади. Захищений суддя без мотивованої команди не здатен вирішити проблеми системи правосуддя.