Виконував надскладне завдання: історія легенди балету Олександра Шаповала

«Йти чи не йти?» – це питання не ставив перед собою Олександр Шаповал 24 лютого. Ворог вже був на його землі, що означало лиш одне – потрібно брати зброю і йти боронити батьківщину. Вже 25 лютого заслужений артист України, соліст Національного академічного театру опери та балету записався до столичної тероборони, а потім приєднався до лав Збройних сил. Він був добровольцем й останнє своє завдання виконати зголосився сам, але, на жаль, не повернувся.

Ні хвилини не вагався

Обидва дідусі Олександра воювали під час Другої світової. Вони завжди були для нього взірцем. Сам Олександр дуже любив Україну і був справжнім патріотом. Його колеги та друзі розповідають, що, попри відсутність військового досвіду, жодної хвилини не вагався, чи йти воювати.

«У нього було двоє дідусів, яких він дуже любив, які пройшли Другу світову війну. Він слухав їхні розповіді та казав, що також пішов би захищати батьківщину. І коли 24 лютого почалася війна, 25 лютого записався в тероборону», — розповів «Суспільному» соліст балету Національної опери України й друг Шаповала Максим Мотков.

Ще один друг артиста Роман Туршиєв, з яким вони товаришували понад 30 років й разом пішли на фронт, каже, що Олександр мав неабияку сміливість й хотів бути схожим на свого діда. Чоловік зазначає, що Шаповал, якого друзі називали Шапіком, дуже рвався захищати країну.

Боявся, що виженуть із фронту

Туршиєв також розповів, що спочатку Олександр боявся, що не опанує спеціальність гранатометника, і що його виженуть, бо у військовому квитку у нього написано, що він артист балету.

«Але він швидко вчився, і це давалося йому легко», – пригадує Туршиєв.

Серед бійців ніхто не знав, що Олександр – відомий артист балету. «Це було секретом. А коли зараз хлопці дізналися, ким був Олександр, то спочатку не повірили – таким відважним воїном він був», – каже друг артиста.

Міна прилетіла артисту під ноги

Роман розповів, що Олександр мріяв бути справжнім героєм, як його дід, який пройшов всю війну. І мріяв здійснити подвиг. Так і сталося. Перебуваючи в самому пеклі на передовій, Шаповал добровільно визвався виконати надскладне спецзавдання по знищенню ворога, під час виконання якого героїчно загинув. Сталося це 12 вересня.

«Ніколи не цурався ніякої роботи. Робив, що наказували. І виконати останній наказ зголосився добровольцем. Це була місія, з якої він не повернувся», – розповідав Туршиєв.

Туршиєв зазначає, що міна впала практично біля ніг Шаповала.

«У мене мурахи по шкірі. Це дорого обходиться. Був обстріл, стріляли з усього. І було два прильоти практично в окоп. І був приліт 120-ої міни йому практично під ноги», – розповідав НВ Роман Туршиєв.

Архіваріус Національної опери Лариса Тарасенко зазначала, що штурм почався саме тоді, коли Шаповал із напарником змінювали диспозицію.

«О 5-й ранку почався штурм, і він як воїн-гранатометник із напарником змінював диспозицію. В цей час прилетіла 120-а міна та Олександр загинув на місці, а напарник помер у шпиталі через 1,5 години», – розповіла Тарасенко.

Такі люди народжуються раз на сто років

У Олександра залишилися дружина та двоє дітей. Друг артиста Роман пригадує, що коли йому довелося повідомляти дружині про смерть чоловіка, то боявся, що вона його зненавидить на все життя.

«Це було найважче, що мені довелося робити», – сказав Туршиєв.

У театрі кажуть, що Шаповал був великою творчою особистістю, для якої не існувало «маленьких партій». Як справжній артист Олександр створював сценічні образи, які запам'яталися назавжди шанувальникам балету. До того ж він був бездоганним партнером на сцені та добрим товаришем у колективі.

«Серце відмовляється у це вірити. Сьогодні ворог забрав життя Шаповала Олександра Миколайовича. Заслужений артист України, викладач дуетного танцю KSBC. Він був видатним артистом, кожна наша партія була наповнена таким життям, бо він один із небагатьох, хто жив на сцені. А тепер його танець став вічним. Боляче. Важко. Вічна та світла пам'ять, Сашко. Назавжди у серці, пам'яті, душі», – писала у Facebook прима українського балету Катерина Кухар та публікувала спільні фото з артистом на сцені.

Прима-балерина Христина Шишпор розповіла в ефірі телемарафону, що вперше танцювала із артистом на фестивалі імені Сержа Лифаря, коли їй було 14 років. Разом вони станцювали понад десяток ролей.

«Він дуже харизматична, професійна людина. Я вважаю, що артистів із такою харизмою дуже мало. Жаль, що він пішов від нас і припинив цей світ дивувати та просто прикрашати», – зазначала Шишпор.

Заслужена артистка України Тетяна Льозова коментувала смерть колеги, не стримуючи сліз. «Він був завжди чесний на сцені, завжди чесний в житті. Такі люди, як Олександр, народжуються раз на 100 років. Цю втрату, біль неможливо нічим заповнити цей біль», – сказала  вона.

На сцені Національного академічного театру опери та балету 47-річний заслужений артист України Олександр Шаповал протанцював 25 років (Лісова пісня, Вечори на хуторі біля Диканьки, Данієла, Кармен-сюїта, Жизель, Дон Кіхот).

92-річна легенда українського та світового балету Олена Потапова розповідала, що останні десять років літню відпустку вони проводили з Олександром у Японії. Там артист викладав та був членом журі балетного конкурсу імені Потапової.

«Велике горе нам, бо він нам був як рідний син, нашій родині, багато років. Жах! Жах! Для нас жах, для театру також! Він був великим актором! Людина-легенда!» – зазначила артистка.

Прощання з артистом

В останню путь рідні, друзі, знайомі та шанувальники провели артиста 17 вересня. Прощалися з Олександром Шаповалом на бельетажі Національної опери України. Поховали соліста балету у Броварах, поряд із мамою.

Провести в останню путь соліста балету прийшли сотні людей. Також були присутні дружина та двоє дітей Олександра Шаповала, які повернулися з-за кордону.

У Національній опері також було створено фотовиставку.

Інші історії героїв читайте у спецпроєкті «Главкома»