Вищий антикорсуд відмовився розглядати відхилені раніше обвинувальні акти про розкрадання майна Південно-Української АЕС
Клопотання прокурора САП суд відхилив, зафіксувавши у судовому рішенні його спробу обдурити суддю - ЗМІ
Вищий антикорупційний суд відмовився розглядати обвинувальні акти фігурантам справи про розкрадання майна Південно-Української АЕС, що вже раніше були відхилені іншими судам.
Ці клопотання прокурора САП суд відхилив, зафіксувавши у судовому рішенні його спробу обдурити суддю, пише видання «Капітал» із посиланням на відповідну постанову суду.
Видання нагадує, що вперше кримінальне провадження №32013110110000482 було порушено органами внутрішніх справ Миколаївської області ще в кінці 2013 року. Прокурори шукали докази порушень протягом двох років. Однак слідча група під керівництвом прокурора В'ячеслава Халявки після тривалого розслідування так і не оголосила нікому підозру і зрештою в 2016 році закрила справу: обладнання було поставлено в повному обсязі, збитків і постраждалих не було.
Після того як Халявка став детективом НАБУ, а ще один колишній прокурор Миколаївської області - Сергій Козачина - пішов працювати в Спеціалізовану антикорупційну прокуратуру, справу поновили.
За три роки роботи у справі, до неї накопичилося багато питань. Наприклад, звинувачення пред'явили директору харківського заводу Олексію Масолобову, який опинився в СІЗО тільки тому, що шукав покупця на свою продукцію - тобто реалізовував повноваження, надані статутом.
«Іншого підозрюваного - Дмитра Лисенка - Халявка і Козачина своїми діями, по суті, зробили довічним інвалідом. Потрапивши в СІЗО, куди його в принципі не можна було доставляти, у важкому стані, практично відразу після ДТП і декількох операцій, з роздробленими кістками таза, він не отримав належного лікування», - йдеться в матеріалі.
Лисенко вже визнали потерпілим у результаті дій детектива НАБУ і прокурора САП, пише видання.
Але головним інструментом були «угоди зі слідством», в рамках яких «менш значущим» фігурантам пропонувалося дати свідчення на «більш значущих» і в результаті отримати підстави для висунення звинувачень «великої риби». Після цього з "великої справи" виділяли окремі провадження щодо кожного конкретного фігуранта, щоб суди могли розглядати їх окремо.
Більшість «угод», укладених під тиском, вже скасовані судами. Наприклад, скасовані угоди з фінансовим директором «Елетекс-С» Валентиною Пелих, з директором «Арстрейд» Кирилом Сахном а також з директором підприємства Оленою Чернушко. У всіх випадках САП подавала апеляції і програла.
«Причиною, через яку суд «завернув» угоди зі слідством - стало серед іншого недотримання принципу презумпції невинуватості щодо третіх осіб. Тобто обвинувальні свідчення на інших «учасників». Більш того, Апеляційний суд Харківської області у справі Пелих і зовсім вказав, що в справі з потерпілим («ПівденАЕС») угода зі слідством в принципі неможлива», - наголошується в матеріалі.
Одну з таких «відмовних» угод прокурор Козачина спробував «провести» через Вищий антикорупційний суд. Про це стало відомо з оприлюдненої нещодавно постанови ВАКС у справі Сахна.
«На думку адвокатів, це потрібно прокурору, щоб «тихим сапом» зафіксувати спірні обставини справи (якщо вони б стали частиною затвердженої судом угоди, їх би не довелося доводити щодо інших фігурантів)», - зазначає видання.
В судовому засіданні Козачина пояснював суду, що це два різні акти (відхилений раніше і новий, який поданий в ВАКС), але по факту так і не зміг надати новий документ. Тобто фактично обдурив суддю прямо в засіданні. В результаті суд не дав ввести себе в оману і відмовив у затвердженні «липового» обвинувального акту. Все це описано в судовій ухвалі.
«Суд визнав, що виконання вимоги Козачини про перегляд обвинувального акту створить прецедент і порушить принцип остаточності та обов'язковості попереднього, що не підлягає оскарженню рішення суду. А це, своєю чергою, є порушенням Конвенції з прав людини та фактично відкриває фігуранту справи прямий шлях до виграшного позову до ЄСПЛ», - йдеться в матеріалі.