Вважався зниклим безвісти від березня 2022 року. Згадаймо Руслана Штокала
Воїн вважався зниклим безвісти від 26 березня 2022 року і тільки зараз родина отримала підтвердження ідентифікації тіла захисника України
Щодня о 9 ранку українці вшановують пам’ять усіх, чиє життя забрала російсько-українська війна. Нині згадаємо Руслана Штокала.
Від 26 березня 2022 року старший солдат Руслан Штокало вважався зниклим безвісти під час виконання бойового завдання поблизу міста Попасна на Луганщині і тільки зараз родина отримала підтвердження ідентифікації тіла воїна. Про це повідомила Івано-Франківська селищна рада.
Руслан Штокало народився 25 жовтня 1987 року у місті Кривий Ріг Дніпропетровської області. Навчався у Домажирському закладі загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів імені Василя Боруха. Здобув освіту у Вищому професійному училищі №63 міста Львова (сьогодні – Львівське вище професійне училище транспортних технологій та сервісу Національного транспортного університету).
Чоловік жив у селі Кожичі Івано-Франківської селищної ради Львівської області. Займався ремонтом автомобілів, «жив своєю справою». Захоплювався кінематографом, у дитинстві активно займався боксом.
Виконував бойові завдання у зоні проведення антитерористичної операції/операції Обʼєднаних сил. З початком повномасштабного вторгнення РФ вступив до складу 24-ї окремої механізованої бригади імені короля Данила оперативного командування «Захід» Сухопутних військ Збройних Сил України.
Від 26 березня 2022 року старший солдат Руслан Штокало вважався зниклим безвісти під час виконання бойового завдання поблизу міста Попасна на Луганщині. Та тільки зараз родина отримала підтвердження ідентифікації тіла воїна.
Прощання із захисником України відбулося 28 жовтня у Гарнізонному храмі святих апостолів Петра і Павла, а потім на площі Ринок. Поховали військовослужбовця на Марсовому полі у Львові.
У Руслана Штокала залишилися батько, дружина, дві доньки, сестра та брат.
«Главком» долучається до хвилини мовчання. Ми вшановуємо памʼять усіх українців, які загинули у боротьбі за Батьківщину. Ми згадуємо загиблих від рук російських загарбників, запалюємо свічки пам’яті та схиляємо голови у скорботі під час загальнонаціональної хвилини мовчання, вшановуючи світлу пам’ять громадян України, які віддали життя за свободу і незалежність держави: усіх військових, цивільних та дітей, усіх, хто загинув у боротьбі з російськими окупантами та внаслідок нападу ворожих військ на українські міста і села.