Як церкви в Україні борються з коронавірусом

Відсьогодні на всій території України запроваджується план протиепідемічних заходів та обмежень, що діятимуть щонайменше три тижні. Таке рішення на своєму засіданні 11 березня ухвалив Кабінет міністрів України. «Кабміном запропоновано введення обмежень на проведення масових заходів, у яких запланована участь 200 та більше осіб. Але це не стосується заходів державної необхідності. Проведення спортивних заходів можливе з дозволу міжнародних організацій, без глядачів.Також заплановано введення карантину в навчальних закладах строком на три тижні», – йдеться у повідомленні Кабміну.

«Главком» намагався розібратися, чи підпадають під обмеження церкви, адже вони відділені від держави. Це важливо ще й тому, що деякі з них способом боротьби проти поширення коронавірусу обирають проведення масових акцій, а не обмеження зібрань. Та про все по порядку.

Хресною ходою по коронавірусу

У неділю, 8 березня, у Вінниці відбулася багатотисячна хресна хода вірян осередку Московської церкви в Україні на честь Торжества православ’я. Мета ходи – перемогти хвороби, зокрема й коронавірус. Така хода – це «традиційна реакція церкви на спалахи хвороб, посухи, природні катаклізми, епідемії, що є надзвичайно актуальним в умовах поширення світом коронавірусу», ішлося в поясненнях, які роздавали вірянам на початку руху колони.

Проведення хресної ходи в самій церкві пояснюють традиційним способом боротьби з хворобами. Питань до недільної ходи бути не може, бо влада її узгодила, кажуть у церкві. Відповідаючи на запитання «Главкома» про те, чи не підвищує ризики зараження проведення таких масових заходів, архієпископ Вінницький і Барський Варсонофій посилається на рішення центральної влади. Мовляв, про обмежувальні заходи можна буде вести мову, якщо «нагорі» ухвалять рішення про це. Станом на неділю таких рішень ухвалено не було, значить масова акція була дозволена. Окрім хресної ходи церква Московського патріархату в Україні бореться проти розповсюдження коронавірусу власними способами. «Біля кожної ікони у нас є антисептичні серветки для того, аби їх протирати, чи протирати святині. Окрім того у нас максимально провітрюються храми», – розповів владика Варсонофій про профілактичні заходи, яких вживають у храмах єпархії на Вінниччині.

Чи будуть запроваджені обмеження на відвідування храмів, вирішуватиме священний Синод церкви, повідомив «Главкому» голова синодального інформаційного відділу церкви Московського патріархату в Україні архієпископ Климент. Але його особиста думка однозначна: обмеження лише погіршать ситуацію. «Ще більше людей постраждають від вірусу, якщо храм буде закрито, ніж якщо храм буде відкритий», – вважає владика Климент.

Карантин не позначиться на богослужіннях ПЦУ

У Православній церкві України наразі не ухвалили рішення щодо можливості та доцільності обмежень на перебування вірян під час богослужінь за великої кількості людей. Але нині у церкві працює спеціальна комісія, яка розглядає ситуацію, пов’язану з поширенням небезпечного вірусу. Про це «Главкому» повідомив диякон Михайло Омелян, прессекретар митрополита Епіфанія. Рішення про обмеження масових заходів столичною і центральною владою не позначаться на проведенні богослужінь, запевнив у розмові з «Главкомом» настоятель Спасо-Преображенського собору у Києві, митрополит Олександр (Драбинко).

Він повідомив, що жодних обмежень щодо церковного життя столична влада наразі не запроваджувала. Спасо-Преображенський собор примітний тим, що має сторінку в соцмережах, де можна спостерігати відеотрансляції з усіх богослужінь, які звершуються в храмі. Тобто усі охочі можуть долучитися до церковного дійства за допомогою інтернету, якщо вважатимуть за потрібне не відвідувати храм. Митрополит Олександр також додав, що якихось додаткових обмежень на відвідування храму після рішень столичної і центральної влади, сама ПЦУ, швидше за все, не ухвалюватиме. «Ми проводимо серед віруючих просвітницьку, роз’яснювальну роботу. Кажемо завжди, що, якщо людина почувається недобре, нехай залишається вдома, не наражає інших на небезпеку», – розповідає архієрей ПЦУ. «Поки немає про що говорити, наша розмова стосується нині ситуації на випередження», – пояснює свою позицію митрополит Олександр Драбинко, аргументуючи тим, що в Україні немає епідемії.

Католики діють на випередження

Якщо у Вінниці православні Московської церкви боряться з коронавірусом хресним ходом, у Ватикані пропонують обмежити фізичне перебування вірян у місцях масового скупчення людей. Так, у понеділок, 9 березня, Папа Римський Франциск вирішив, що ранкові Святі меси, які він служить у резиденції «Дім святої Марти» у Ватикані, транслюватимуться по телебаченню. Таке рішення ухвалено задля можливості долучитися до богослужіння людям, які відбувають карантин, або тим, які захворіли на коронавірус. І хоча у заяві прямо не йдеться про заборону на відвідування служби, Ватикан подбав про потреби вірян, заохочуючи їх обмежити фізичне відвідування храмів під час епідемії коронавірусу.

В Українській греко-католицькій церкві взяли цей приклад на озброєння. У церкві повідомили, що виконуватимуть розпорядження української державної та місцевої влади і санітарних служб щодо запровадження обмежень. Про це заявив глава УГКЦ, Блаженніший Святослав. Ведучи мову про доцільність відвідування богослужінь, у католицькій церкві заохочуватимуть людей похилого віку і батьків із малими дітьми залишатися вдома, адже вони перебувають у зоні найбільшого ризику. Натомість пропонують усіх, хто цього потребує, скористатися сучасними засобами зв’язку.

«У цей час Великого посту дотримуймося домашнього молитовного правила. Можна користати із трансляцій богослужінь за посередництвом сучасних засобів комунікації. Заохочуємо священників відповідати на прохання вірних уділяти їм Таїнства Сповіді та Причастя вдома, особливо коли йдеться про хворих осіб», – зазначив глава УГКЦ. Він також додав, що в цей період може бути виправданим не торкатися і не цілувати ікон. «Вимагаємо в наших церквах посилити заходи протиепідемічної безпеки, щоби наші храми були завжди чистим і безпечним місцем для особистої та спільної молитви», – сказав глава УГКЦ Святослав.

Михайло Глуховський, «Главком»