«Україна цю зиму не переживе». Як із тріском провалився план Путіна

На календарі 1 березня, одна з найважчих для українців зим позаду. І хоч росіяни бажали нам не пережити холодний період й робили для цього все можливе, ми вистояли. Попри апокаліптичні сценарії повного затемнення України та евакуації мільйонів людей напередодні опалювального сезону, останній день найважчої зими та перший день весни українці провели зі світлом та теплом. 

Загалом лише по об’єктах енергетики прилетіли сотні ракет, аби знеструмити та заморозити країну. Утім, планам окупантів не судилось збутися. Насамперед завдяки професіоналізму українських енергетиків, яким вдалося утримати енергетичний фронт під постійними обстрілами росіян. Уже третій тиждень в енергосистемі працюють усі види генерації, дефіцит відсутній і поки не прогнозується. У міста повернулося вуличне освітлення й рух електротранспорту.

З осені минулого року РФ здійснила 15 масованих ракетних атак на енергетичну інфраструктуру України, ще 17 атак було скоєно із застосуванням дронів-камікадзе.

Найбільше атак було зафіксовано на Донеччині, Дніпропетровщині, Київщині та Харківщині.

За даними уряду України на грудень минулого року, майже 50% енергосистеми було пошкоджено чи зруйновано. Російськими ракетами уражені всі теплові електростанції та більшість ГЕС.

Проте Україна виграла не лише битву за тепло, але й битву за світло. Понад два тижні поспіль в енергетичній мережі немає дефіциту потужності і найближчим часом не прогнозується за відсутності масованих атак РФ.

Як пропагандисти раділи атакам Путіна 

Зауважимо, що поки снаряди країни-терористки вбивали мирних мешканців нашої держави та руйнували будинки та об'єкти інфраструктури, кремлівські пропагандисти назвали воєнні злочини рашистів «гуманітарною ракетною атакою». Саме так висловився кремлівський політолог, ексдепутат Держдуми і довірена особа Путіна в 2012 році Сергій Марков. 

«Это ракеты добра», – цинічно заявив кремлівський підданець.

Ще з 24 лютого минулого року шантаж став для Кремля таким самим інструментом інформаційно-психологічного тиску на Україну та країни Заходу, як і обстріли житлових кварталів мирних міст. 

В етері Соловйова російський політолог Сергій Міхєєв, коментуючи удари по українській інфраструктурі, закликав до геноциду і масової депортації українців з Батьківщини: «То, что они так реагируют, говорит о том, что мы правильно делаем, мы попали в яблочко. Так нужно было делать с самого начала. То, что делаем сейчас (щодо руйнації критичної інфраструктури України) – недостаточно. Надо больше – вообще все, что обрушает и дезорганизует жизнь украинского государства».

У колоді кремлівського авантюриста Путіна була тріада з трьох, як йому здавалося, козирів: нафтогазового шантажу європейської енергетичної інфраструктури, знищення об’єктів української енергетики та загроза застосувати ядерну зброю. Таким чином, президент РФ сподівався примусити Захід та Україну до «миру» на своїх умовах.  Проте нічого з цього у російського диктатора не вийшло.

Про «заморозку» України лунало не лиш із телебачення та інших медіа: чимало маріонеток Кремля підтримували одіозні наративи. Так, не обійшовся без погроз і колишній спікер парламенту окупованого Криму Володимир Бобков. 

Готуючись до повномасштабної війни в Україні, Кремль ще з 2021 року цілеспрямовано знижував запаси газу в підконтрольних йому європейських газосховищах, а також обмежував транзит через українську газотранспортну систему. У Москві розраховували, що нестача енергоносіїв змусить громадськість у всій Європі вимагати від своїх лідерів зниження підтримки України, насамперед у постачанні зброї.  

Проте спроба нафтогазового шантажу зазнала поразки, Росії не вдалося «заморозити» Україну та Європу. Відносно тепла зима та запаси газу допомогли запобігти енергетичному краху й зламати надії російського диктатора.

Систематичне знищення російськими ракетами української енергосистеми, щоб примусити вище українське політичне керівництво піти на переговори з кремлівським режимом на вигідних для Путіна умовах, теж не досягло мети.

Через руйнівні наслідки для української енергетики ситуація з енергопостачанням в країні залишається складною, але контрольованою.

Запроваджені аварійні та погодинні графіки відключення електроенергії дали можливість стабілізувати енергосистему та на належному рівні пройти зимовий період.

До того ж, за прогнозами фахівців, наявних запасів газу в підземних сховищах та обсягів власного видобутку достатньо, щоб забезпечити потреби домогосподарств, лікарень та критичної інфраструктури, навіть за умови збільшення його використання через пошкодження об’єктів гідроенергетики, ТЕС та ТЕЦ, коли вугілля замінюється на газ. 

Неабияку роль відіграла аномально тепла зима, яка дозволила зменшити споживання електроенергії. Наприклад, у Києві лише в січні зафіксували 16 температурних рекордів. Ці дні січня стали найтеплішими за 143 роки спостережень у столиці.

Аномально тепло взимку було в більшості регіонів країни, що зробило суттєвий внесок у швидкість відновлення енергосистеми після масованих обстрілів. 

А от Росію, яка хотіла заморозити Україну, накрив аномальний холод: температура повітря у Москві неодноразово опускалася до рекордних -30 градусів.

Ключовий чинник, який не дозволив росіянам занурити Україну в темряву, – оперативне відновлення пошкоджених об’єктів. Інколи це відбувалося під обстрілами.

Важливу роль зіграла допомога західних партнерів, які надають Україні обладнання та обіцяють продовжувати поставки.

Зазначені природні та людські фактори склалися в один пазл і дозволили впоратися з найбільшою в історії атакою на енергетичну інфраструктуру. Тож попри апокаліптичні прогнози напередодні зими, українці зустрічають весну зі світлом.